Шусть Василь Володимирович
кандидат педагогічних наук, доцент, докторант
Інститут соціальної і політичної психології НАПН України


Взаємозалежність між процесами розвитку політичних цінностей особистості і станом політичної свідомості суспільства для сучасної політичної психології є цілком визнаним фактом. Вплив історико-культурних і соціально-політичних подій на характер формування цінностей особистості теоретично прогнозований і фактично спостережуваний.
Взаємозв'язок між особливостями прийняття, утвердження, цінностей особистості та її належністю до певної соціальної групи належить до числа найбільш актуальних психологічних проблем населення України в умовах сучасних євроінтеграційних процесів. Стрімкі зміни, які відбуваються в світі, зачепили всі грані соціального становлення особистості. Український етнос і кожний його представник зокрема зазнали впливу глобалізації. Ці зміни виявилися настільки значущими, що не могли не мати психологічно детермінованих політичних наслідків. Політичні цінності не можуть бути відірвані від політичного досвіду, не втративши жодного сенсу. Цілком очевидно, що вони не висловлюють нічого потойбічного і не пов'язані ні з якою понад-дослідної здатністю. Цілком слушною є думка І.А.Лєбєдєва про те, що «політичні цінності відображають практичний політичний досвід життєдіяльності конкретного соціуму і вкорінені в об'єктивному укладі суспільного буття даного соціуму» [99, с.44].
Довгий час дослідники концентрували свою увагу на проблемі масових явищ в історії, характеристиці клімату минулих епох, однак психологічні особливості цінностей окремої людини залишалося поза увагою. Однак, на тлі соціально-політичних проблем в Україні і в світі цілком закономірним є звернення до проблем історичних витоків політичних цінностей особистості як провідної структурної одиниці суспільства.
При цьому характерне застосування до свідомості людей минулого критерію наукової достовірності. Це пов'язано з тим, що з одного боку, зміна соціально-політичної ситуації підвищує науковий інтерес до проблеми політичних цінностей людини, з іншого боку, крім зовнішніх, потужний вплив роблять внутрішні фактори: логіка розвитку науки і суспільної думки, потреба звернення до історичних коренів, усвідомлення місця людини в історичному процесі. Вивчаючи політичні цінності людей минулого, варто звернути увагу на найбільш динамічні компоненти історичного розвитку людини - мотиви і знання. Саме тому найбільші радикальні зміни, що відбувалися в ціннісній сфері людини протягом історії людства, здійснювалися на стику мотиваційної та когнітивної сфер її психіки і свідомості, охоплювали обидві ці сфери.
Вивчення цінностей особистості можливо лише в єдності з історичною епохою, що приводить до розуміння особистості як частини історичної епохи. Найбільш прийнятним в цьому плані методом є "принцип історичного масштабу", тобто розгляду цінностей в конкретно-історичних умовах. Відтворення політичних цінностей передбачає розшифровку психологічної інформації, що міститься в історичному джерелі, виявлення особистісної позиції автора, його установок, цінностей, ідеалів. Тому найважливішу роль в реконструкції цінностей людей минулих епох грають історичні джерела, що виступають в якості носія психологічного знання.
Вчені А.Кардинер [70], Дж. Уайтінг [5], Дж. Беррі [3] дійшли висновку, що процесуальними змінними культури, які впливають на поведінку і соціальні уявлення, є природно-кліматичні умови і акультурація (прямий вплив), а також генетична та культурна трансмісія (непрямий вплив). Дослідження Г.Хофстеде і Ш. Шварца констатували основний поділ культур на два типи: індивідуалістичні і колективістські. Автори вводять і інші параметри поділу культур, які тільки уточнюють запропоновану класифікацію, але не змінюють її головної сутності - ідеї про дуалізм культур і цивілізацій [195], [4].
Дж. Беррі сформулював суть цивілізаційних відмінностей для крос-культурної психології. Він, запропонував розрізняти культури, що виникли на базі племен землеробів (східні) і на базі племен мисливців-збирачів (західні) [3].
Теорія Г.Хофстеде заснована на ідеї про те, що цінність може бути розподілена по шести вимірам культури. До цих вимірів вчений відносить владу (рівність проти нерівності), колективізм (проти індивідуалізму), уникнення невизначеності (проти толерантності до невизначеності), "чоловічий" тип (проти "жіночого"), стратегічне мислення і потурання своїм бажанням (проти стриманості) [195].
Найбільш важливою в теорії Шварца є можливість її застосування для вивчення ціннісної сфери, як індивідів, так і народів. В останньому випадку Шварц запропонував вивчати цінності двох груп населення: вчителів, як носіїв традиційної культури народу та студентів або старшокласників, як носіїв нових орієнтирів в суспільстві [4].



1. Лебедев И. А. Политические ценности как сложньїй и многомерньїй процесс / И. А. Лебедев // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. - 1999. -№ 2. - С.38-49.
2. Кардинер А. Понятие базисной структуры личности как операциональный инструмент анализа в социальных науках // Социальные и гуманитарные науки. Сер. 11. Социология. 1998, - № 1. - С. 151-170.
3. Whiting J.W.M. and Whiting B.B. Contributions of Anthropology to the Methods of Studying child Rearing. In: P.H. Musen (ed.) Handbook of Research Methods in Child Development. New York: Wiley, - 1960, - р. 133.
4. Berry J.W., Kim U., Power S., Young M., Bujaki M. Acculturation attitudes in plural societies. // Applied Psychology, 38, -1989 – 185-206 р.
5. Хофстеде Г. Модель Хофстеде в контексте: параметры количественной характеристики культур. Маастрихт, Нидерланды. Режим доступу: lse2010.narod.ru/olderfiles/LSE2014pdf/LSE2014Hofstede.pdf
6. Schwarts S.H., Sagiv L. Identifying Culture Specifics in the Content and Structure of Values II Journal of Cross-Cultural Psychology. 1995. Vol. 26. Nol. Pp. 93-94.