УДК 159.9.072
Борисова А.О. (м. Харків)
E-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Діагностика картини світу у системі моніторингу
міжкультурної адаптації студентів-іноземців у країні навчання


Постановка проблеми
Невпинне поширення глобалізаційно-інтеграційних процесів у сучасному світі призводить до стрімкого зростання числа людей, які певний час мають ви-рішувати свої життєві завдання у тісному контакті з представниками інших ку-льтур, що є суттєво відмінними від їх рідної культури. Україна щорічно при-ймає значну кількість іноземних громадян, які приїздять на досить тривалий час для отримання вищої освіти. Психологічний моніторинг процесів міжкультур-ної адаптації студентів-іноземців є основою розуміння можливих моделей їх реагування у широкому спектрі ситуацій взаємодії у країні навчання, надає ви-хідні дані для прогнозування можливих девіацій поведінки та особистісних ро-зладів, сприяє попередженню та послабленню проявів «культурного шоку» й корекції його соціально-психологічних та психофізіологічних наслідків.
Аналіз досліджень та публікацій
Переїзд особи студентського віку у нову країну для отримання вищої освіти пов'язаний у неї з необхідністю проходження складного процесу міжку-льтурної адаптації, яка являє собою «складний процес, у випадку успішного за-вершення якого людина досягає відповідності (сумісності) з новим культурним середовищем, приймаючи його традиції як свої власні та діючи у відповідності до них» [5, с. 326].
У процесі міжкультурної адаптації, що відбувається протягом усього пе-ріоду навчання, іноземний студент має отримати не тільки спроможність до виживання та пасивного пристосування до нового суспільства, але сформувати у себе здатність до невпинних особистісних змін у напряму особистісного та професійного зростання, самореалізації і самоздійснення. Найбільш важливою психологічною категорією для розуміння сутності змін, що відбуваються у пси-хіці студента-іноземця під час перебування в країні навчання, є категорія «кар-тина світу». Саме це світоглядне утворення підлягає найбільшому тиску з боку етно-культурних особливостей нового суспільства та зазнає найсуттєвішої тра-нсформації під час міжкультурної адаптації.
Введення категорії «образ (картина) світу» у науковий обіг психології вважають одним із найважливіших доробків О. Леонтьєва, який сформулював фундаментальні теоретичні положення, що й повсякдень є базовими методоло-гічними принципами розробки цього наукового напряму [3].
Проблема картини (образу) світу отримала розвитку у працях як послідов-ників О. Леонтьєва, які на сьогодні вже є класиками радянської та світової пси-хології, так і сучасних дослідників. С. Смирнов визначав картину (образ) світу як «певну сукупність або впорядковану систему знань людини про світ, про себе про інших людей та ін., яка опосередковує, переломлює через себе будь-який зо-внішній вплив» [4, с. 142]. О. Артемьєва – як системну змістову модель суб’єктивного світу, структуровану сукупність особистісних смислів, зафіксова-них у формі ставлень до об’єктів, явищ та ситуацій об’єктивного світу [1].
На сьогодні картина світу визначається як цілісна багаторівнева система уявлень людини про світ, інших людей, про себе і свою діяльність. Це утворен-ня містить у собі когнітивні, емоційні та мотиваційні компоненти, що репрезен-тують систему взаємовідносин людини зі світом і самою собою та реалізуються у життєдіяльності. У сучасних дослідженнях вивчено особистісні смисли та суб’єктивні образи як базис поведінки людини, його індивідуальних поведінко-вих, емоційних та когнітивних програм (Г. Берулава); основи становлення обра-зу світу дітей шкільного віку (І. Бушай); взаємозв’язок образу світу з процесом самореалізації (М. Іванов); проблему смислових утворень у картині світу (Н. Корольова); взаємозв’язок образу світу та рефлексивного самоздійснення (О Кривопишна); етнопсихологічні особливості картини світу (О. Лозова, І. Маякова, Л. Спиридонова); особливості відображення часової складової обра-зу світу (Р. Свинаренко); структуру і функції образу світу у практичній діяль-ності людини та побудові образу життя (В. Серкін).
Аналіз результатів наукових робіт показує, що у психологічних дослі-дженнях картини світу досягнуто значних успіхів. Втім не всі важливі теорети-чні та практичні завдання у цьому проблемному полі знайшли своє розв’язання. Зокрема, на сьогодні теоретико-методологічного обґрунтування потребує підбір психодіагностичних методик вивчення структурно-змістових особливостей ка-ртини світу, які мають увійти у систему моніторингу міжкультурної адаптації студентів-іноземців у країні навчання.
Постановка завдання
Завданням цього дослідження було теоретико-методологічне обґрунту-вання методик діагностики структурно-змістових особливостей картини світу у системі психологічного моніторингу міжкультурної адаптації студентів-іноземців у країні навчання.
Виклад основного матеріалу дослідження
Побудова системи психологічного моніторингу картини світу та її конк-ретизація в окремих психодіагностичних методиках потребує визначення її структури. Так, у концепції Г. Берулави зазначено, що структурно картина світу може бути диференційована на: уявлення про себе (образ-Я), уявлення про ін-ших людей, уявлення про навколишній світ, уявлення про своє життя [2, с. 41].
Важливим завданням на шляху до теоретико-методологічного обґрунту-вання системи методів психологічної діагностики картини світу є визначення її змістових характеристик.
На переконання С. Епштейна, змістове наповнення картини світу кожна людина формує з когнітивно-імпліцитних уявлень – базисних переконань, скрізь призму яких сприймаються життєві події та формується поведінка. У ві-дповідності до основних потреб особистості дослідник виділив чотири базисні переконання, що утворюють індивідуальну картину світу: переконання про мі-ру доброзичливості оточуючого світу; переконання щодо справедливості ото-чуючого світу; переконання стосовно того, наскільки можна довіряти людям; переконання щодо власної значущості [6].
Отже, до структурних компонентів картини світу можна віднести уявлен-ня про: себе, інших людей, оточуючий світ, власне життя. Її змістовими харак-теристиками є базові переконання (соціальні аксіоми, базові установки) людини щодо цих структурних елементів.
Визначення названих структурно-змістових характеристик картини світу дозволяє визначитися з обранням психодіагностичних методик, які мають ви-користовуватися у системі психологічного моніторингу міжкультурної адапта-ція іноземних студентів у країні навчання.
Метод діагностики міжособистісних ставлень Л. Собчик (модифікова-ний варіант інтерперсональної діагностики Т. Лірі («Interpersonal Diagnosis», Т. Leary). У системі моніторингу картини світу студентів-іноземців цей опиту-вальник може використовуватися для діагностики уявлень обстежуваного щодо самого себе та інших людей за вісьмома параметрами («октантами»):
- власність–лідирування – дозволяє виявити наявність таких уявлень що-до себе та оточуючих людей: впевненість у собі, вміння бути лідером та органі-затором, ставлення до критики, особливості оцінки своїх можливостей, потреба у владі, деспотизм;
- незалежність–домінування – дозволяє виявити такі уявлення про себе та інших: незалежність , схильність до суперництва, самовдоволення, відчуття власної переваги, тенденція займати відособлену позицію у групі;
- прямолінійніст –агресивність – дозволяє оцінити уявлення про щирість, безпосередність, прямолінійність, наполегливість, нестримність, запальність, агресивність як особистісні риси самого себе або інших людей;
- недовірливість–скептичність – визначає наявність таких уявлень щодо себе та інших, як реалістичність, скептичність, неконформність, недовірливість, образливість, незадоволення оточуючими, підозрілість;
- покірність–соромливість – відображає наявність таких уявлень: скром-ність, сором’язливість, схильність брати на себе чужі обов’язки, покірність, ві-дчуття провини, самозвинувачення;
- залежність–слухняність – відображає наявність уявлень про себе та ін-ших як про тих, що потребують допомоги та довіри з боку інших людей, зале-жать від їх думки;
- співпраця–конвенціальність – показує наявність таких складових образу себе та оточуючих, як прагнення до співпраці, схильність до доброзичливих сто-сунків, здатність до компромісів, відчуття причетності до інтересів більшості;
- відповідальність–великодушність – оцінює присутність таких уявлень про себе та оточуючих: готовність допомагати іншим, розвинуте відчуття відпо-відальності, м'якосердість, обов’язковість, підкреслений альтруїзм, гіперсоціаль-ність настанов.
Особистісний диференціал (адаптований у СПб НДПНІ ім. В.М. Бєхтєрєва). Ця методика у системі діагностики картини світу студентів іноземців може використовуватися для вивчення ставлення досліджуваних до самих себе та інших людей – виявлення уявлень щодо особистісної значущості, рівня домагань, вольової саморегуляції, розвитку комунікативних здібностей, активності, цілеспрямованості.
Особистісний диференціал дозволяє оцінити уявлення досліджуваного щодо самого себе та інших людей за трьома факторами класичного семантич-ного диференціалу:
- фактор оцінки характеризує такі аспекти уявлень досліджуваного, як рі-вень самоповаги та самоприйняття себе як особистості, визнання наявності соці-ально схвалюваних якостей, критичне ставлення до себе, задоволеність собою;
- фактор сили визначає такі уявлення, як впевненість у собі, схильність покладатися на власні сили у складних ситуаціях, незалежність від обставин, наявність вольових якостей, наполегливість, самоконтроль;
- фактор активності оцінює самосприйняття та сприйняття інших як лю-дей товариських, активних, енергійних, емоційно рухливих, або, навпаки, за-мкнених, спокійних, витриманих.
Методика «Атрибутивні характеристики». Методика призначена для аналізу етнічних авто- та гетеростереотипів та дозволяє оцінити уявлення іно-земних студентів щодо позитивних, негативних та нейтральних особистісних якостей, які притаманні їм самим та іншим людям.
Тест смисложиттєвих орієнтацій Д. Леонтьєва – адаптована версія тес-ту «Мета в житті» (Purpose-in-Life, Дж. Крамбо та Л. Махолік). Тест дає змогу вивчити такий аспект картини світу, як уявлення людини про ступінь осмисле-ності власного життя, його насиченості значущими подіями та результатами. Методика дозволяє оцінити не тільки загальний рівень осмисленості життя людини, але й окремі його складові за шкалами:
- «цілі» – характеризує наявність або відсутність цілей у майбутньому, які надають його життю осмисленості, спрямованості та часової перспективи;
- «процес» – показує, чи сприймає досліджуваний сам процес свого життя як цікавий, емоційно насичений та сповнений смислом;
- «результат» – відображає оцінку прожитого відрізку життя, відчуття то-го, наскільки осмисленою була прожита частина;
- «локус контролю-Я» – оцінює уявлення людини про себе як сильну осо-бистість, що має достатню свободу вибору та можливість будувати своє життя у відповідності до власних цілей та уявлень про смисл;
- «локус контролю-життя» – визначає впевненість у тому, що людина має можливість контролювати життя, вільно приймати рішення та втілювати їх.
Опитувальник соціальних аксіом SAS-60 (адаптований варіант SAS – Social Axioms Survey М. Бонда и К. Леунга (M. Bond, K. Leung). Методика до-зволяє вивчити соціальні аксіоми – найбільш узагальнені переконання щодо самого себе, інших людей, соціального оточення, фізичного та духовного світу.
Опитувальник оцінює змістові складові картини світу студентів-іноземців за п’ятьма факторами:
- соціальний цинізм – негативний погляд на природу людини та соціаль-ний світ взагалі;
- нагорода за зусилля – переконання у тому, що цілеспрямовані зусилля щодо досягнення цілей та розв’язання життєвих проблем призводять до пози-тивних результатів;
- соціальна гнучкість – впевненість у наявності багатьох рішень проблем та невизначених ситуацій;
- контроль долі – погляд на соціальні ситуації як такі, що контрольовані долею, фатумом;
- релігійність (духовні наслідки) – переконання в існуванні нематеріальних, надприродних факторів, що впливають на всесвіт, людей, їх поведінку, досягнуті результати, особливості міжособистісних стосунків, здоров’я, добробут та ін.
Шкала базисних переконань – адаптований варіант опитувальника WAS (World assumptions scale) Р. Янов-Бульман (R. Janoff-Bulman). Ця методика може використовуватися для діагностики змісту картини світу, який виявляється у бази-сних переконаннях – імпліцитних, глобальних, стійких уявлень особистості щодо світу та самої себе, що впливають на її мислення, емоційні стани та поведінку.
На думку американської дослідниці Р. Янов-Бульман, авторки методики, картина (імпліцитна концепція) оточуючого світу може бути охарактеризована за вісьмома первинними категоріями: прихильність світу (benevolence of world); доброта людей (benevolence of people); справедливість світу (justice); контро-льованість світу (control); випадковість як принцип розподілення подій, що ві-дбуваються (randomness); цінність власного «Я» (self-worth); ступінь самоконт-ролю та контролю над подіями, що відбуваються (SC, self-control); ступінь вда-чі або везіння (luckiness).
Названі первинні категорії дозволяють також оцінити три узагальнені на-прями ставлення у картині світу:
- загальне ставлення до прихильності оточуючого світу (визначається ка-тегоріями «прихильність світу» та «доброта людей»);
- загальне ставлення до осмисленості світу, тобто контрольованості та справедливості подій (визначається категоріями «справедливість світу», «конт-рольованість світу», «випадковість»);
- переконання щодо власної цінності, здатності керувати подіями (містить категорії «цінність Я», «самоконтроль», «везіння»).
Обґрунтування обрання названих психодіагностичних методик та їх хара-ктеристика у відповідності до визначених структурно-змістовних характерис-тик картини світу наведені у табл. 1.
Таблиця 1
Характеристика методик психологічної діагностики
картини світу студентів-іноземців
Методика
діагностики Діагностований аспект Обґрунтування обрання методики
Метод
діагностики
міжособистісних
ставлень Уявлення про себе Дозволяє оцінити уявлення про себе та інших людей щодо на-явності таких характеристик: власність–лідирування; незалеж-ність–домінування; прямолінійність–агресивність; едовірли-вість–скептичність;- покірність–соромливість; залежність–слухняність; співпраця–конвенціальність; відповідальність–великодушність.
Уявлення про інших людей
Особистісний
диференціал Уявлення про себе Дозволяє оцінити уявлення досліджуваного щодо самого себе та інших людей за характеристиками:
- рівень самоповаги та смоприйняття себе як особистості, ви-знання наявності соціально схвалюваних якостей, критичне ставлення до себе, задоволеність собою;
- впевненість у собі, схильність покладатися на власні сили у складних ситуаціях, незалежність від обставин, наявність во-льових якостей, наполегливість, самоконтроль;
- товариськість, активність, енергійність, емоційна рухливість / замкненість, спокійність, витриманість.
Уявлення про інших людей
Методика
«Атрибутивні
характеристики». Уявлення про себе та інших людей Дозволяє проаналізувати етнічні авто- та гетеростереотипи та оцінити уявлення щодо позитивних, негативних та нейтраль-них особистісних якостей, які притаманні людям.
Тест
смисложиттєвих
орієнтацій Уявлення про власне життя Дозволяє вивчити сприйняття людиною життя щодо його зага-льної осмисленості та оцінити окремі складові такої оцінки:
- переконання про наявність або відсутність цілей у майбут-ньому, які надають життю осмисленості, спрямованості та ча-сової перспективи;
- сприйняття процесу свого життя як цікавого, емоційно наси-ченого та сповненого смислом;
- сприйняття результативності прожитого відрізку життя, від-чуття того, наскільки осмисленою була прожита частина;
- уявлення людини про себе як сильну особистість, що має до-статню свободу вибору та можливість будувати своє життя у відповідності до власних цілей та уявлень про смисл;
- впевненість у можливості контролювати своє життя, вільно приймати рішення та втілювати їх у життя.
Опитувальник соціальних
аксіом SAS-60 Уявлення про світ Дозволяє оцінити наявність:
- негативних поглядів на природу соціального світу;
- впевненість в існуванні багатьох варіантів рішень для вини-каючих проблем та невизначених ситуацій;
- погляду на життя як таке, що контрольоване долею, фатумом;
- переконання в існуванні нематеріальних, надприродних фак-торів, що впливають на всесвіт, людей, їх поведінку, досягнуті результати, особливості взаємин, здоров’я, добробут та ін.
Уявлення про власне життя Дозволяє оцінити переконання про те, що цілеспрямовані зу-силля щодо досягнення цілей та розв’язання життєвих проблем призводять до позитивних результатів;
Уявлення про інших людей Дозволяє оцінити наявність негативних поглядів на природу людини.
Шкала
базисних
переконань Уявлення про себе Дозволяє оцінити переконання щодо власної цінності, удачли-вості, везіння, самоконтролю, здатності керувати подіями.
Уявлення про світ Дозволяє оцінити загальні переконання щодо:
- міри прихильності оточуючого світу, його доброти;
- ступеня осмисленості світу, контрольованості та справедли-вості подій (визначається категоріями «справедливість світу», «контрольованість світу», «випадковість»).
Уявлення про інших людей Дозволяє оцінити переконання щодо доброти людей.

Висновки
Найбільш важливою психологічною категорією для розуміння сутності змін, що відбуваються у психіці студента-іноземця під час перебування в країні навчання, є категорія «картина світу». Картина світу – це цілісна багаторівнева система уявлень людини про світ, інших людей, про себе і свою діяльність. Це утворення містить у собі когнітивні, емоційні та мотиваційні компоненти, що репрезентують систему взаємовідносин людини зі світом і самою собою та реа-лізуються у життєдіяльності.
Психологічна діагностика картини світу у системі моніторингу міжкуль-турної адаптації студентів-іноземців є основою прогнозування, попередження та психокорекції можливих девіацій поведінки та особистісних розладів студе-нтів-іноземців, сприяє послабленню проявів «культурного шоку та подолання його соціально-психологічних та психофізіологічних наслідків.
До структурних компонентів картини світу можна віднести уявлення про: себе, інших людей, оточуючий світ, власне життя. Її змістовими характеристи-ками є базові переконання (соціальні аксіоми) людини щодо цих структурних елементів. Визначення названих структурно-змістових характеристик картини світу дозволяє обґрунтувати обрання таких методик її психологічної діагности-ки: Метод діагностики міжособистісних ставлень, Особистісний диференціал, Методика «Атрибутивні характеристики», Тест смисложиттєвих орієнтацій, Опитувальник соціальних аксіом SAS-60, Шкала базисних переконань.
Перспективи подальших досліджень
Завдання подальших досліджень мають полягати у визначенні оптималь-них особливостей картини світу студента-іноземця та вивченні умов і факторів її трансформації у процесі міжкультурної адаптації у країні навчання.

Список літератури
1. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики / Е.Ю. Артемьева. – М. : Наука, Смысл, 1999. – 350 с.
2. Берулава Г.А. Образ мира как ориентировочная основа индивидуаль-ных паттернов психической активности / Г.А. Берулава, М.М. Берулава // Роль стереотипов в психической активности личности. – М. : Изд-во «Гуманитарная наука», 2010. – 157 с.
3. Леонтьев А.Н. Образ мира / А.Н. Леонтьев // Избранные психологичес-кие произведения. – М. : Педагогика, 1983. – С. 251–261.
4. Смирнов С.Д. Психология образа: проблема активности психического отражения мира / С.Д. Смирнов. – М.: Изд-во МГУ, 1985. – 231 с.
5. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология / Т.Г. Стефаненко. – М. : Аспект Пре-сс, 2004. – 368 с.
6. Epstein S. Cognitive-Experiential Self-Theory / S. Epstein // Handbook of Personality: Theory and Research / Pervin, Lawrence A. (Ed.). – New York : The Gilford Press, 1990. – P. 165–192.

Анотація. Розглянуто проблему діагностики картини світу у системі мо-ніторингу самоздійснення студентів-іноземців у країні навчання. Визначено, що картина світу є певною структурою уявлень: про себе, про інших людей, про світ, про власне життя. Показано, найсуттєвішими змістовими елементами кар-тини світу є соціальні уявлення (соціальні аксіоми) та базові переконання осо-бистості. Обґрунтовано блок психодіагностичних методик, спрямованих на діа-гностику картини світу студентів-іноземців.
Ключові слова: картина світу, міжкультурна адаптація, іноземні студен-ти, соціальні аксіоми, базові переконання.

Аннотация. Рассмотрена проблема диагностики картины мира в системе мониторинга межкультурной адаптации студентов-иностранцев в стране обу-чения. Определено, что картина мира является определенной структурой пред-ставлений: о себе, о других людях, о мире, о собственной жизни. Показано, что наиболее существенными содержательными элементами картины мира являют-ся социальные представления (социальные аксиомы) и базовые убеждения лич-ности. Обоснован блок психодиагностических методик, направленных на диаг-ностику картины мира студентов-иностранцев.
Ключевые слова: картина мира, межкультурная адаптация, иностранные студенты, социальные аксиомы, базовые убеждения.

Borysova Alina. The psychological diagnostics of world-image in the sys-tem of monitoring of cross-cultural adaptation of students-foreigners in the country of educating
Abstract. The article of research is structural and content descriptions of world-image of foreign students. An aim of work is a theoretical and methodological ground-ing of choice of methodologies for diagnostics of structural and content features of the world-image in the system of the psychological monitoring of cross-cultural adaptation of students-foreigners in the country of educating. It is found out as a result of research, that the world-image is the integral system of human presentations about itself, world, other people. Psychological diagnostics of the world-image in the system of monitor-ing of cross-cultural adaptation is basis of prognostication and warning of behavioural deviation and personality disorders of students-foreigners. The structural components of the world-image are personality’s ideas about itself, other people, surrounding world, own life. The content descriptions of the world-image are personality’s base persuasions (social axioms) about these structural components. Determination of struc-tural and content components of world-image allows to ground the choice of method-ologies of their psychological diagnostics.
Key words: world-image, cross-cultural adaptation, foreign students, social axioms, base persuasions.