Кедик Ольга Василівна – практичний соціальний працівник
Керівник - д. політ. н., проф. Дунаєва Л.М.



Анотація. Стаття призначена аналізу інноваційних підходів у соціальній роботі з розумово відсталими дітьми, які впроваджуються в Одеському дитячому будинку-інтернаті. Узагальнено розглядається вплив інноваційних підходів у соціальній роботі з розумово відсталими дітьми на соціальну адаптацію та подальшу інтеграцію розумово відсталих дітей у суспільство.
Ключові слова: розумово відсталі діти, відділення денного догляду, відділення підтриманого проживання, гарденотерапія, іпотерапія, дельфінотерапія, курс навчання «Соціальна реабілітація».
Одеський дитячий будинок-інтернат створений в 1952 році з метою забезпечення постійного проживання дітей-інвалідів (дівчаток) віком від 4 до 18 років з утворенням молодіжного відділення від 18 до 35 років з вадами фізичного і розумового розвитку та психічними розладами (помірна розумова відсталість), які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг.
Інвалідність у дітей означає істотне обмеження життєдіяльності, вона сприяє соціальній дезадаптації, яка обумовлена порушеннями в розвитку, утрудненнями в самообслуговуванні, спілкуванні, навчанні, оволодінні в майбутньому професійними навичками.
Освоєння дітьми-інвалідами соціального досвіду, включення їх в існуючу систему суспільних відносин вимагає від суспільства певних додаткових заходів, засобів і зусиль, тому в Одеському дитячому будинку-інтернаті впроваджуються інноваційні підходи у таких наступних напрямках:
• в структурі установи, а саме створення відділення денного догляду та відділення підтриманого проживання для дітей-інвалідів;
• в психокорекційній роботі з розумово відсталими дітьми – використання гарденотерапії, іпотерапії та дельфінотерапії;
• в соціальній роботі з розумово відсталими дітьми – введення курсу навчання «Соціальна реабілітація».
Основною метою визначених підходів є соціальна адаптація розумово відсталих дітей в суспільство. А саме під соціальною адаптацією ми спираємось на термін, який запропонувала Безпалько О.В.: соціальна адаптація – це процес пристосування індивіда до умов соціального середовища, формування адекватної системи стосунків із соціальними об’єктами, інтеграція особистості в соціальні групи, діяльність щодо освоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища [1].
Однією з інноваційних форм в структурі Одеського дитячого будинку-інтернаті є створення відділення денного догляду для розумово відсталих дітей, яке розраховано на 30 осіб.
У відділенні отримують послуги з соціальної реабілітації29 дітей-інвалідів (3 групи), які мешкають у м. Одеса та Одеській області. Для надання можливості дітям-інвалідам, які мешкають у віддалених районах, отримувати необхідні соціальні, реабілітаційні та корекційні послуги, а їх батькам працювати, лікуватися та відпочивати,створено групу 5-денного цілодобового перебування дітей-інвалідів.
Головною метою діяльності відділення денного догляду є здійснення заходів спрямованих на розвиток та коригування порушень розвитку дітей-інвалідів, навчання їх основним соціальним та побутовим навичкам, розвиток здібностей, створення передумов для інтеграції у суспільство, а також забезпечення заходами соціальної реабілітації дітей з особливими потребами з важкими формами інвалідності, які згідно з медичним висновком потребують соціальної, психологічної та педагогічної реабілітації, але не можуть перебувати в загальноосвітніх закладах Міністерства освіти і науки України.
Ще однією інноваційною формою в структурі Одеського дитячого будинку-інтернату є створення відділення підтриманого проживання.
Відділення підтриманого проживання Одеського дитячого будинку-інтернату для інвалідів з помірною розумовою відсталістю, цільовим призначенням якого є здійснення постійного, цілодобового супроводу осіб з розумовою відсталістю, які потребують сторонньої підтримки, денної зайнятості та подальшої інтеграції їх у суспільство.
Основним завданням відділення підтриманого проживання є забезпечення належних умов для проживання, навчання, виховання та надання медичної допомоги особам з фізичними та розумовими вадами розвитку та психічними розладами.
Значна соціальна дезадаптація є ключовою ознакою цільової групи і становить найбільшу проблему розумово відсталих дітей. Вони довго і важко набувають навичок самообслуговування та соціального функціонування і дуже легко їх втрачають.
Тому однією з інноваційних форм у соціальній роботі з розумово відсталими дітьми в Одеському дитячому будинку-інтернаті є робота соціального працівника з вихованками та підопічними за курсом навчання «Соціальна реабілітація». Робота спрямована на набуття соціальних умінь за індивідуальною програмою, укладеною у відповідності до даних детального оцінювання поточного стану володіння такими навичками та у відповідності за індивідуальною програмою реабілітації дитини-інваліда.
В рамках курсу навчання «Соціальна реабілітація» є наступні напрями роботи: «Одиниці виміру», «Користування грошима», «Вихід у місто» та «Користування побутовою технікою».
Інноваційними формами в психокорекційній роботі з розумово відсталими дітьми в Одеському дитячому будинку-інтернаті є гарденотерапія, іпотерапія та дельфінотерапії.
Гарденотерапія використовується з метою корекції поведінкових та емоційних розладів у дітей-інвалідів в різних видах діяльності: в спеціально організованих заняттях, спостереженнях за рослинами, ігрової, трудової та образотворчої діяльності[4; 5].
Іпотерапія, як інноваційна форма корекційної роботи з розумово відсталими дітьми, дає перспективи відновлення для дітей з недостатністю функції рухового апарату, допомагає вирішити найважчі психолого-педагогічні завдання, а також є оптимальною методикою інтеграції та психосоціальної реабілітації дітей-інвалідів [2].
Дельфінотерапія є альтернативним, нетрадиційним методом психотерапії, де в центрі психотерапевтичного процесу лежить спілкування людини і дельфіна. Це спеціально організований процес, що протікає під наглядом ряду фахівців: лікаря, ветеринара, тренера, психолога (психотерапевта, дефектолога, педагога). У терапії беруть участь спеціально навчені тварини, які мають «хороший характер». Дельфіни грають з пацієнтами, плавають, катаються на спині, погладжують, просять у відповідь ласки [3].
Таким чином, дельфінотерапія, як інноваційна форма психокорекційної роботи з розумово відсталими дітьми, має позитивний вплив на емоційний і фізичний стан та соціальну адаптацію дітей-інвалідів.
ВИСНОВКИ.Визначені інноваційні підходи у соціальній роботі з розумово відсталими дітьми, які впроваджуються в Одеському дитячому будинку-інтернаті, показали позитивні результати і не містяться у класичній системі надання послуг, якою користуються інші дитячі будинки-інтернати, тому ми рекомендуємо ці інноваційні підходи іншим дитячим будинкам-інтернатам Міністерства соціальної політики України задля соціальної адаптації та подальшої інтеграції розумово відсталих дітей у суспільство.




1) Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / О.В. Безпалько. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 208 с.
2) Іпотерапія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.dcp.org.ua/parents/reabil/ipo.html
3) Лукіна Л. М. Практична дельфінотерапія / Л. М. Лукіна // Практична психологія та соціальна робота. – 2010. – №4. – С. 47 – 58
4) Методические рекомендации по использованию технологии «гарденотерапия» в социальной адаптации и реабилитации детей с ограниченными возможностями здоровья [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Gardenoterapiya-dlya-reabilitacii-detej-invalid.doc
5) Саранча І.Г.Спецкурс «Гарденотерапія» в соціальній реабілітації дітей-інвалідів (Методичні рекомендації) / І.Г. Саранча, І.М. Пічуєва[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publis...102649&cat_id=111129