УДК:159.953.072.43-057.87(=411.21)+(=161.2)
Павленко В.М., Попов Д.С. (м. Харків)
Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.; Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Крос-культурне дослідження пам’яті
у марокканських та українських студентів

Важливість даного дослідження зумовлена великою кількістю арабських студентів, що приїжджають до ВНЗ України з метою отримання вищої освіти. Його метою є виявлення закономірностей запам’ятовування матеріалу у студентів, які могли б сприяти покращенню процесу їх навчання. У статті представлені результати крос-культурного дослідження мнемічних процесів у марокканських та українських студентів, а саме результати залежності запам'ятовування від розташування матеріалу в лівому або правому зоровому полі, від виду стимульного матеріалу (числового, образного, абстрактного), від місця розташування матеріалу в стимульній матриці та від часу експозиції матеріалу. Результати нашого дослідження можуть бути корисними в першу чергу для працівників підготовчих відділень ВНЗ в процесі підготовки арабських студентів для майбутнього навчання в Україні. Можливість структурування навчального матеріалу на початкових етапах навчання з урахуванням ліво-правостороннього письма та читання, на наш погляд, підвищить ефективність навчально-педагогічного процесу.
В психологічній літературі описана велика кількість досліджень, присвячених проблемам пам'яті, в тому числі – в крос-культурному аспекті. Це перш за все роботи Л. С. Виготського, О. М. Леонтьєва, О. О. Смирнова, П. І. Зінченка, М . Коула, С. Скрібнер та ін. Важливим для нашої роботи було крос-культурне дослідження запам’ятовування у китайських та українських студентів, здійснене В. М. Павленко та К. А. Бистровим, в якому було показано, що китайські студенти краще запам’ятовують абстрактно-образну інформацію на відміну від українських, які краще запам’ятовують конкретний, знаковий матеріал [2; с.275-279].
Що стосується вивчення залежності пам’яті від напрямку письма та читання, то ця проблематика залишається, нажаль, мало вивченою. Проте, певні дослідження в цьому аспекті були проведені. Так, Бадарні Алі, досліджуючи формування різних видів пам'яті у марокканських і російських дітей, писав: «У дошкільному віці значних відмінностей між арабськими і російськими дітьми в напрямку зорового сприйняття стимульних рядів не було. В процесі включення дітей в різну, властиву культурі, освітню діяльність починають проявлятися чіткі відмінності. Всі арабські діти називають стимули в ряду справа наліво, а всі російські діти – зліва направо, відповідно до прийнятого в культурі способу письма і читання» [1; с.5-8].
Необхідно звернути увагу на дослідження, проведені Коханом і Дохане [3] за участю бельгійських та іракських респондентів. Експеримент був спрямований на виявлення взаємозв'язку між просторовою переробкою інформації і кількістю концептуалізації з одного боку, та впливу напрямку письма, з іншого. Експеримент полягав у тому, що на екран комп'ютера виводився ряд цифр, який через короткий час зникав, при цьому експеримент складався з двох етапів; від респондентів обох етнічних груп було потрібно натиснути на кнопку, коли вони побачили непарну цифру в ряду (на першому етапі), на другому етапі – при появі парної. Результати показали, що респонденти бельгійці з правостороннім письмом називали більше цифри, розташовані з лівого боку презентованого ряду, в той час як респонденти іракці з лівосторонньою спрямованістю письма, відповідно, з правого. Також фіксувалося, якою рукою респонденти натискають на кнопку. Виявилося, що серед респондентів арабів більшу кількість складають лівші, ніж серед бельгійців [3; с.1045-1047].
Таким чином, незважаючи на малу кількість досліджень, присвячених виявленню залежності процесів пам'яті від напрямку письма та читання, можна констатувати, що певні експерименти у цьому напрямку були проведені, що й дало нам підставу сформулювати гіпотезу про вплив засвоєних в процесі навчання стереотипів письма й читання на особливості запам’ятовування матеріалу.
В нашому дослідженні взяли участь 120 студентів харківських вузів: 60 студентів з Марокко у віці від 18 до 22 років і 60 студентів українців з тими ж віковими характеристиками. Комплекс використовуваних методик складався з методик «Пам'ять на образи», «Пам'ять на числа» та «Відтворення геометричних фігур». У всіх випадках стимульний матеріал являв собою таблицю 4х4 в клітинах якої і були зображені відповідно картинки, числа або геометичні фігури. В різних серіях час експозиції матеріалу для запам’ятовування складав 10 або 20 секунд. Для обробки отриманих даних крім дескриптивного аналізу ми використовували також кореляційний аналіз Спірмена та t-критерій Стьюдента.
Результати дослідження
Розглянемо спочатку загальні особливості запам’ятовування, характерні для досліджуваних обох культурних груп – як для українських, так і для марокканських студентів.
Дослідження впливу стимульного матеріалу на запам’ятовування повинно було показати, який з трьох його видів (цифри, картинки або фігури) запам’ятовується краще усіма досліджуваними. Ці результати відображені у таблиці №1.
Таблиця №1
Ефективність запам’ятовування в залежності від виду
стимульного матеріалу

Т-коефіцієнт N Значимість
(2-стороння) Відмінність середніх
ЦУСІ 53,925 119 0,000 13,00833
КУСІ 54,474 119 0,000 13,9007
ФУСІ 30,033 119 0,000 10,9286






Наведені результати доводять, що усі досліджувані - як українці, так і марокканці - найкраще запам’ятовують такий вид матеріалу, як картинки, гірше запам’ятовують цифри і найгірше - геометричні фігури.
Цікаві результати були отримані при дослідженні впливу місця розташування на ефективність запам’ятовування стимульного матеріалу: образи, які знаходилися з краю стимульної матриці мають високі показники запам’ятовування на відміну від образів, які розташовані у центрі стимульної матриці. Подібний розподіл відтворювання досліджуваними стимульного матеріалу свідчить по дію «ефекту краю», згідно з яким краще запам’ятовується матеріал, розташований на кінцях ряду, що запам’ятовується, і відтворюється краще, ніж той матеріал, що знаходиться у середині ряду, у нашому випадку – у середині стимульної матриці.
Ми припускали, що збільшення часу експозиції з 10 до 20 секунд призведе до більш ефективного запам’ятовування будь-якого стимульного матеріалу, але результати показали, що ефективність запам’ятовування усього матеріалу (без розподілу на конкретні види) не має статистично значущих розбіжностей (див. табл. №2).
Таблиця №2
Ефективність запам’ятовування в залежності від часу експозиції


ЦКФУСІ Час
експозиції Середнє Кількість (N) T-коефіцієнт Значущість двостороння
10 секунд 39,6000 60
0,783
0,435
20 секунд 38,6667 60

Проте більш складна і цікава картина виявляється при аналізі впливу на запам’ятовування часу експозиції різних видів стимульного матеріалу(див. табл.№3).



Таблиця №3
Ефективність запам’ятовування різного виду стимульного матеріалу в залежності від часу експозиції

Час експозиції Середнє Кількість (N) T-коефіцієнт Значущість двостороння
ЦУСІ
10 секунд 13,3167 60
1,282 0,202
20 секунд 12,7000 60

КУСІ 10 секунд 13,8167 60
-2,340 0,021
20 секунд 15,0333 60

ФУСІ 10 секунд 12,1667 60
1,992
0,049
20 секунд 10,9333 60

Наведені дані свідчать про те, що такий стимульний матеріал як картинки, як ми й припускали, зі збільшенням часу експозиції буде запам’ятовуватися ефективніше. В той же час, збільшення часу експозиції не впливає статистично значуще на ефективність відтворювання цифр. Що ж до геометричних фігур, то тут спостерігається парадоксальна тенденція - збільшення часу експозиції навіть дещо погіршує ефективність відтворення даного виду стимульного матеріалу і ця тенденція є статистично значущою.
Результати дослідження ефективності запам’ятовування стимульного матеріалу, розташованого з правого та лівого боку зорового поля, представлені в таблиці №4.
Таблиця №4
Ефективність запам’ятовування матеріалу, розташованого в лівому та
правому зоровому полях
Т-коефіцієнт N Кількість Значущість двостороння Відмінність середніх
ЦКФ1020ЛІВ 60,626 119 0,000 23,3833
ЦКФ1020ПРАВ 34,003 119 0,000 15,22500

Наведені результати наочно демонструють, що усі досліджувані – як українські, так і марокканські студенти - значно краще відтворюють матеріал, розташований з лівого боку зорового поля, більше того - ця різниця є статистично значущою.
Порівняльний аналіз результатів українських та марокканських студентів
Для визначення основної лінгвістичної системи респондентів марокканців нами була складена спеціальна анкета. Результати дослідження показали, що 54% досліджуваних при спілкуванні використовують арабську мову, в той час як 45% віддають перевагу спілкуванню французькою мовою.
Аналізуючи результати відповідей на питання: «Якою мовою велося викладання предметів у вас у школі?», можна констатувати, що більшій частині марокканських студентів (41студенту) викладали обома мовами - французькою та арабською , 16-ом студентам викладали тільки арабською та 3-ом - французькою.
42% відсотка марокканських респондентів використовують арабську мову як основну при читанні; інша частина респондентів (58%) вважає за краще читати французькою мовою. Проте, в якості основної мови письма більша частина досліджуваних (56%) використовує арабську мову, в той час як 44% - французьку.
На основі результатів анкетування, можна зробити висновок, що для марокканських студентів властивим є використання двох мов – арабської та французької, і це зрозуміло, бо в Марокко ці обидві мови є державними і використовуються в процесі навчання. Арабську мову частіше використовують для спілкування та для письма, в той час як на французькій частіше читають.
Порівнюючи результати відтворення українськими та марокканськими студентами усього стимульного матеріалу, можна сказати, що загалом марокканські студенті краще запам’ятовують і відтворюють стимульний матеріал. Проте, якщо подивитися на результати запам’ятовування за окремими видами матеріалу, то можна побачити, що ця різниця набуває статистичної значущості тільки на матеріалі геометричних фігур (див. табл. №5).
Таблиця №5
Ефективність запам’ятовування різних видів стимульного матеріалу українськими та марокканськими студентами


ЦУСІ
Національність Середнє Кількість (N) T-коефіцієнт Значущість двосторння
Марокканці 13,3833 60
1,564
0,121
Українці 12,6333 60

КУСІ Марокканці 14,6833 60
0,975
0,331
Українці 14,1667 60

ФУСІ Марокканці 13,1500 60
3,943
0,000
Українці 10,2500 60
Раніше вже йшлося про те, що усі респонденти краще запам’ятовують матеріал, розташований у лівій частині зорового поля. Проте, якщо подивитися на таблицю №6, то можна побачити, що ця закономірність не стосується запам’ятовування марокканськими студентами геометричних фігур.

Таблиця №6

Ефективність запам’ятовування марокканськими студентами
геометричних фігур, розташованих в правій та лівій частині зорового поля

t-коефіцієнт Кількість Значущість (2-стороння) Відмінність
середніх
ФЛІВ 18,866 59 0,000 5,76667
ФПРАВ 18,206 59 0,000 7,38333

Наведені дані наочно демонструють, що марокканські досліджувані, як не дивно, краще запам’ятали геометричні фігури, розташовані з правого боку зорового поля.
В цьому контексті хотілося б звернути увагу й ще на один момент - на ефективність запам’ятовування матеріалу розташованого у лівому та правому зоровому полі у марокканських та українських студентів (див. табл.№7)

Таблиця №7

Ефективність запам’ятовування матеріалу розташованого у лівому та правому зоровому полі у марокканських та українських студентів


Національність Кіль-кість
Середнє Стд. відхилення Стд. помилка середнього Значущість двостороння

ЦКФ1020ЛІВ

Марокканці 60 23,0333 4,32559 0,55843 0,366
Українці 60 23,7333 4,12872 0,53302 0,366
ЦКФ1020ПРА Марокканці 60 17,5500 4,40887 0,56918 0,000
Українці 60 12,9000 4,25541 0,54911 0,000

Наведені в таблиці результати дійсно підтверджують зроблений раніше висновок про те, що усі респонденти – як українці, так і марокканці, якщо не звертати увагу на вид стимульного матеріалу, краще запам’ятовують стимули, розташовані у лівій частині зорового поля. При цьому статистично значущих розбіжностей між марокканськими та українськими студентами щодо ефективності запам’ятовування стимулів, розташованих у лівій частині зорового поля не спостерігається. Проте, якщо звернути увагу на ефективність запам’ятовування і відтворення матеріалу, що розташований у правій частині зорового поля, то стає очевидним, що марокканські студенти суттєво випереджають українців в ефективності їх запам’ятовування і відтворення, і ця різниця є статистично значущою.
На наш погляд, краще відтворення матеріалу, який знаходиться в правій частині зорового поля, марокканськими досліджуваними пов’язане з особливостями читання та письма цієї етнічної групи: як відомо, араби користуються право направленим письмом, тобто пишуть зправа наліво, на відміну від українських досліджуваних, у яких письмо здійснюється зліва на право, тому й сприйняття матеріалу відбувається у тій самій послідовності.
Таким чином, висловлена гіпотеза щодо впливу на запам’ятовування традиційного способу письма та читання набула часткового підтвердження. На наш погляд, результати були б ще очевиднішими, якби в якості досліджуваних виступали представники чисто арабської культури. Марокканські ж студенти, виховуються в умовах білінгвізму, оскільки в них відбувається використання обох мов – французької та арабської і, відповідно, обох способів сприйняття та запам’ятовування інформації – французького лівостороннього та арабського правостороннього.
Висновки
1. У проведеному крос-культурному дослідженні виявлені спільні риси в запам’ятовуванні українських та арабських студентів, а саме:
• Для всієї вибірки, зафіксовано однаковий вплив стимульного матеріалу на ефективність запам’ятовування. Для усіх досліджуваних характерно найкраще запам’ятовування такого стимульного матеріалу, як картинки, гірше запам’ятовуються цифри і найгірше геометричні фігури.
• В дослідженні було показано, що усі досліджувані, найгірше відтворювали стимульний матеріал, який знаходився на 10 і 11 позиціі стимульної матриці, тобто у середній частині матриці нижче середньої лінії. Ми припускаємо, що гірша якість запам’ятовування пов’язана з дією двох чинників, а саме: з відсутністю дії ефекту краю, а також через те, що усі досліджувані починали сприймання матеріалу, починаючи з верхньої частини матриці, тобто в такий спосіб, як звикли читати будь-який текст.
• Дослідивши вплив часу експозиції стимульного матеріалу на ефективність запам’ятовування, ми отримали дещо несподіваний для нас результат. Ми очікували, що ефективність запам’ятовування будь-якого стимульного матеріалу матриці буде покращуватися зі збільшенням часу його експозиції. Для такого стимульного матеріалу, як картинки ця закономірність дійсно була підтверджена. При запам’ятовуванні цифр та геометричних фігур при їх різному часі експозиції статистично значущих відмінностей виявлено не було.
• Дослідження ефективності запам’ятовування матеріалу розташованого в лівому та правому зоровому полі показало, що обидві етнічні групи респондентів краще запам’ятовували матеріал, розташований в лівій половині зорового поля.
2. Порівняльний аналіз українських і марокканських студентів виявив певні відмінності. А саме:
• Марокканські студенти в цілому відтворюють будь-який вид матеріалу краще ніж українські, особливо такий вид матеріалу, як геометричні фігури, за яким відмінності в ефективності відтворення статистично значущі.
• Хоча й було доведено, що обидві етнічні групи респондентів краще запам’ятовували матеріал, розташований в лівій половині зорового поля, проте ця закономірність не стосувалася запам’ятовування марокканськими студентами геометричних фігур. Як виявилося, вони краще запам’ятовують фігури, що розташовані у правій половині зорового поля. І ця різниця в запам’ятовуванні геометричних фігур є статистично підтвердженою.
• Марокканські студенти суттєво краще, ніж українські студенти, запам’ятовували матеріал, розташований у правій половині зорового поля, що на наш погляд, зумовлено відмінностями у навичках читання та письма представників цих культур. Ці розбіжності, статистично значущі. В той же час статистично значущих розбіжностей у ефективності запам’ятовування матеріалу марокканськими та українськими студентами, що розташований у лівій половині зорового поля, в дослідженні не виявлено. Можна припустити, що відсутність цих розбіжностей зумовлена, зокрема, тим, що марокканські досліджувані не є носіями тільки арабського способу читання та письма, вони в рівній мірі використовують як традиційний для них арабський спосіб письма, так і традиційний для українських студентів лівосторонній спосіб читання та письма.

Література:
1. Бадарни А. Нейропсихологическая диагностика формирования памяти у младших школьников: Кросс-культурное исследование / А. Бадарни. – М., 2003.− 67 с.
2. Павленко В.Н., Быстров К.А. Кросс-культурное исследование функциональных асимметрий китайских и украинских студентов / Вісник ХНУ, Серія: Психологія. Вип.49 . – 2012. – С.275-279.
3. Dehaene S. Two mental calculation systems: A case study of severe acalculia with preserved approximation. Neuropsychologia / S. Dehaene, L. Cohen, 1990. − 1074 р.