Лефтеров В.О.
д. психол. н., професор, завідувач кафедри соціології та психології
Національний університет «Одеська юридична академія», м. Одеса, Україна

Сучасний світ через свою динамічність та суперечливість все більше втручається в особистісний простір людини, що негативно позначається на її здоров’ї загалом і на психологічному здоров’ї зокрема. За сучасними уявленнями про здоров’я між межами повного психічного здоров’я та проявами психопатології, що вимагає медичного втручання, існує зона пограничних станів, коли людину не можна однозначно назвати ні хворою, ні здоровою - все залежить від критеріїв діагностики. В цих випадках часто оцінюють стан здоров’я людини, використовуючи термін «психологічне здоров’я».
У науковий лексикон термін «психологічне здоров’я» ввела І.В. Дубровіна [1]. Психологічне здоров’я - це не тільки душевне, але ще й особистісне здоров’я і визначається як оптимальне функціонування всіх психічних структур, що забезпечують стан душевного комфорту в соціальному середовищі.
Загальновизнано, що тілесне здоров’я людини взаємообумовлене її психологічним здоров’ям. Науковці та фахівці, зокрема лікарі стверджують, що більшість тілесних хвороб зароджуються на рівні психіки і мають психологічну природу. Сучасні дослідження це підтверджують. Так, наприклад, прихована агресія, може бути причиною виразкової хвороби («в’їдлива людина»); глибокі і не відпрацьовані образи, злість, ненависть іноді можуть бути причиною ракових захворювань; захворювання щитовидної залози у жінок часто пов’язано з домашнім насильством, тиранією чоловіка і глибоким терпінням; нестача радості, психічне вигоряння, любовні страждання - один з факторів серцево судинних захворювань; а захворювання на грип іноді є захисною реакцією організму і психіки, формою виходу з емоційно складної ситуації, несвідоме намагання взяти тайм-аут тощо [2].
Психологічне здоров’я людини і суспільства знаходиться в прямій залежності від історичних епох. Наприклад, в суворі 30-40 роки минулого сторіччя (репресії, війна) - цієї проблеми просто не було, тому що у людей було більш домінантне завдання (потреба) - вижити фізично. У 70-80 роки - в період застою, питання психологічного здоров’я або замовчувалися, або вирішувалися партійними методами (ідеологічний та громадський вплив, психіатричні лікарні, дисидентство тощо).
В наш час ситуація інша. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я до 2020 року психічні розлади увійдуть до першої п’ятірки хвороб, які будуть лідирувати за кількістю людських працевтрат, пов’язаних з цими захворюваннями. Вже котрий рік поспіль Україна займає перше місце за кількістю психічних розладів у Європі [3]. Разом із тим на сьогодні в Україні набагато більше людей, які потребують психологічної допомоги немедикаментозного характеру. Серед сучасних факторів, що негативно впливають на психологічне здоров’я особистості є: хронічна втома; невпевненість у майбутньому; шкідливий інформаційний вплив; сильний страх за своє здоров’я, життя; стрес через втрату роботи, різноманітні конфлікти; страх залишитися без грошей; хвороба, смерть близьких тощо.
Слід зазначити, що в Україні в цілому організована система психіатричної та медико-психологічної допомоги населенню на підставі закону України «Про психіатричну допомогу». Але це, як правило, медикаментозна допомога хворим людям, а не особистостям, що розвиваються. І якщо такі проблеми, як наркоманія, алкоголізм, СНІД, що вражають десятки і сотні тисяч людей, сьогодні хоча б на слуху, існують різні програми, в тому числі державні, щодо розв’язання та профілактики цих негативних явищ, то проблема психологічного здоров’я, надання якісних психологічних послуг населенню в дійсності знаходиться в застої, в результаті явно чи приховано страждають мільйони людей, а зрештою і саме суспільство.
На наш погляд, проблема психологічного здоров’я сьогодні вийшла за межі окремої людини чи певних соціальних груп. Дана проблема в Україні набула вже національного характеру і все більше масштабується. За останні 25 років, напевно, не було тієї сфери життєдіяльності, яка б не реформувалася, іноді по кілька разів. Невдачі реформ, їх непослідовність, погіршення соціально-економічного рівня життя дуже боляче б’ють по душевному стану людей, вони починають жити в постійному очікуванні найгіршого.
Соціальні інститути суспільства, покликані регулювати і вирішувати соціально-особистісні та духовні проблеми людей, відстають від реалій XXI століття і фактично не справляються зі своїми завданнями. Відсутність цілісної і реально функціонуючої державної системи забезпечення психологічного здоров’я особистості дорого обходиться і людині, і суспільству. Зростаюча кількість розлучень і кинутих дітей, неадекватність вибору професії, низька продуктивність праці та систем управління, загрозливо зростаюча соціальна і творча апатія, озлобленість, деградація, невміння справлятися з життєвими труднощами і проблемами, високий ступінь залежності (від наркотиків, алкоголю, гри тощо), захворюваності та смертності - все це результат дефектів в психологічному здоров’ї сучасної людини.
Вищенаведене обумовлює сьогодні доцільність та необхідність масованого використання досягнень психології, рівень розвитку якої достатній для більш істотної ролі її в суспільстві. Зокрема, значний потенціал для профілактики та покращення психологічного здоров’я, має психологічна практика, яка крім профілактики та корекції психічних і психологічних розладів, покликана виконувати й інші завдання, наприклад, діагностика і розвиток, особистісне та професійне зростання, оптимізація діяльності та міжособистісних відносин, удосконалення бізнес процесів, сприяння впровадженню організаційних і соціально-політичних інновацій тощо. Тому існує нагальна потреба державної підтримки та суспільної регуляції фундаментальних і прикладних досліджень у психології, поширення та підвищення якості надання кваліфікованих психологічних послуг населенню.

1. Дубровина И.В. Психическое и психологическое здоровье в контексте психологической культуры личности / И.В. Дубровина // Вестник практической психологии образования. - 2009. - №3. – C. 17-21.
2. Бурбо Л. Твое тело говорит: люби себя! Самая полная книга по метафизике болезней и недугов / Л. Бурбо [Перев. с фр.] – М. ООО Издательство «София», 2007. – 336 с.
3. Брут А. Психічне здоров’я нації – під загрозою? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: h.ua/story/17415/.