Музиченко І.В.
кандидат психологічних наук
доцент кафедри практичної психології
Київського університету імені Бориса Грінченка, м.Київ, Україна
Олійник Н.Т.
студентка 7 курсу спеціальності «Практична психологія»
Київського університету імені Бориса Грінченка, м.Київ, Україна


Однією з малодосліджених тем в українській етнопсихології є етнічна свідомість сучасного населення, велику частину якого становить молодь. Важливість досліджуваної проблеми обумовлюється значною роллю, яку відіграє молодь у житті українського суспільства на сучасному етапі. Процеси, які розгортаються в сучасній Україні, характеризуються значними трансформаціями, змінами як у соціальній та етнічній структурі населення, так і в ментально – ціннісних настановах громадян. У такій складній ситуації принципово важливою є та позиція, яку займає інтелектуальна еліта країни, а також сучасна молодь, що долучається до економічного, культурного та політичного життя держави.
Отож метою нашого дослідження було здійснення емпіричного дослідження структурних компонентів етнічної свідомості (емоційно-оціночного, когнітивного та поведінкового) студентської молоді.
Для визначення рівня вираженості емоційно – оціночного компонента було використано Діагностичний тест відносин Солдатової Г. - оригінальна модифікація методу семантичного диференціала, розроблена для дослідження емоціонально-оціночного компонента етнічної свідомості. Методика широко використовується у дослідженнях міжетнічних і міжособистісних відносин, а також етнічної толерантності. В основу методики покладена ідея про те, що одні і ті ж якості, приписувані як собі, так і іншим людям, можуть інтерпретуватися по-різному: позитивні якості своєї групи (наприклад, "ми - економні, бережливі") можуть сприйматися як негативні в іншої ("вони - жадібні, скупі").
Методику Фінні Дж. використано для дослідження рівня вираженості когнітивного компонента. Для визначення рівня прояву (високий, середній, низький) когнітивного компонента етнічної свідомості необхідно підрахувати загальну кількість балів.
Рівень сформованості поведінкового компонента визначався за допомогою опитувальника Наливайка Т., який визначає громадянські та антигромадянські якості особистості.
Статистичний аналіз даних здійснювався за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм SPSS.
Дослідження було проведено серед студентів четвертого курсу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника філософського факультету спеціальності «Психологія». У дослідженні брало участь 30 студентів віком 19-22 років.
За результатами дослідження було встановлено, що рівень вираженості емоційно – оціночного компонента етнічної свідомості у 10 % опитуваних на високому рівні, середній рівень вираженості з перевогою до позитивного полюсу оцінки якостей мають 80 % опитуваних, рівень вираженості нижче середнього рівня з перевагою до негативного полюсу оцінки якостей (амбівалентності) у 10 % опитуваних. Високий рівень сформованості когнітивного компонента етнічної свідомості спостерігається у 84 % опитуваних, середній рівень сформованості у 10 % опитуваних і у 6 % низький рівень сформованості когнітивного компонента етнічної свідомості. Рівень прояву поведінкового компонента етнічної свідомості у 23 % опитуваних на високому рівні, у 74 % на середньому рівні і у 3 % опитуваних на низькому рівні прояву поведінкового компонента етнічної свідомості. Результати дослідження вказують на сформованість уявлення у більшості опитуваних про себе як про частину свого етносу, приналежність себе до етносу та позитивне ставлення до себе як до представника свого етносу .
Також було встановлено, що серед дівчат інтенсивність прояву досліджуваних компонентів вища, що вказує на вищий рівень сформованості у дівчат етнічної свідомості. Застосування статистичних розрахунків показало , що гендерна відмінність має місце лише при прояві поведінкового компонента етнічної свідомості, і відсутня при вираженості когнітивного та емоційно-оціночного компонента.
Застосування кореляційного аналізу довело, що досліджувані нами компоненти етнічної свідомості мають значимі прямі взаємозв’язки. А статистична обробка даних показала, що гендерні відмінності мають місце тільки при формуванні поведінкового компонента етнічної свідомості.
Перспективи подальших наукових досліджень вбачаємо у визначенні чинників формування етнічної свідомості та з’ясуванні структури етнічної свідомості української молоді.