УДК: 155.9+155.2.
Жигалкіна (Лебедєва) Наталія Віталіївна,
директор центру підтримки успішних відносин
«ВМЕСТЕ»,
Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
ORCID 0000-0002-0635-6599



Стаття присвячена аналізу результатів емпіричного дослідження основних структурних компонентів потенціалу особистості. Виявлено наступні особливості особистісного потенціалу сучасної молоді: середня активність життєвої позиції, певна схильність до негативного тонусу та емоційної спрямованості, відчуття тривоги у власній поведінці, здатність до прийняття рішень та відповідальності за них, а також відвертість у оцінки власних здібностей та можливостей.
Стан фізичного та психологічного здоров’я, як складових гармонійного існування та розвитку людини, характеризувався недостатнім рівнем життєвої енергії та можливими певними проявами проблемних зон власного здоров’я.
Ключові слова: особистість, потенціал особистості, домінуючий настрій, психологічне здоров’я, саморегуляція, особистісна зрілість, реалізація Я, мотивація.

Постановка проблеми. Дослідження потенціалу особистості є синтезом загальнопсихологічних знань та психології особистості та містить низку підходів: комплексний (Т. Д. Данчева, М. Мюрей та ін.), нормоцентричний (О. С. Васильєва, Ф. Р. Філатов та ін.), феноменологічний (К. Ясперс, І. Ялом та ін.), холістичний (С. Гроф, Г. Олпорт, К. Роджерс та ін.), еволюційний (В. І. Вернадський, В. П. Скарбников та ін.), соціально-орієнтований і крос-культурний (Ж. Ж. Руссо, З. Фрейд, Е. Фромм та ін.), дискурсивний (В. М. Розін, М. Фуко та ін.), аксіологічний (А. Кемпінськи, А. Маслоу та ін.), акмеологічний (Г. Т. Ганжин, А. О. Деркач та ін.). Не дивлячись на широку представленість проблеми, означені підходи мають низку значних обмежень, що утруднює побудову комплексних моделей потенціалу особистості, основних його складових.
Мета статті – здійснити аналіз результатів емпіричного дослідження проблеми особистісного потенціалу сучасної молоді.
Виклад основного матеріалу. Схильність респондентів до переважання негативного емоційного фону було визначено описовими характеристиками досліджуваного показника «бадьорість-зневіра», частота визначення негативного емоційного фону підтверджувала визначену тенденцію.


Скупчення значень оцінок показника «бадьорість-зневіра» свідчила про найбільшу одностайність думки студентів щодо оцінки власного емоційного стану серед інших показників визначення домінуючого настрою. Характерні втомленість та млявість за даними показником тонусу підкреслюють спрямованість до пасивної поведінки, зниження життєвої енергії та визначає загальний рівень втрат особистісних ресурсів. Такий розподіл вимальовує істотну гетерогенність групи студентів, що різний рівень оцінки власних сил серед студентів. При цьому ця картина наочно добре спостерігається за найменшим значенням частоти вибору низьких оцінок.
Описові характеристики за показником «розкутість-напруженість» зображують певне комфортне розташування у стані. Такий стан досить яскраво зображує поведінку сучасної молоді як знаходження у приязних умов студентського життя та набуття практичних та теоретичних знань, небажання та неготовність до прийняття певних життєвих рішень та активних дій.
Рівень генералізованої тривоги як показника шкали «спокій – тривога» визначає незначно наближений до полюсу тривогу, проте процес інтеграції та адаптації у студентське життя завжди супроводжується певним переживаннями, що також може виступати певним особистісним ресурсом.
Окрас емоційного фону студентів мав негативні нотки, проте в цілому характеризував досліджуваних рівних емоційним тоном з можливими проявами дратівливості та втрати емоційної рівноваги, проте за частотними показники певні студенті віддавали перевагу до стійкості емоційної поведінки.
При цьому дослідження прагнень та здібностей до самореалізації, студенти продемонстрували здатність до прийняття рішень та відповідальності за них. Також студентів можна охарактеризувати, як тих, що здатні до подолання зовнішніх труднощів та внутрішніх конфліктів, чим виявили потенціал до майбутніх досягнень.
Показник «позитивний – негативний образ власно себе» як індикатор адекватного ставлення до самого себе та соціально бажаного образу особистості. В нашому випадку за дослідження студентів за опитувальником домінуючого настрою, можна констатувати, що досліджувані були відверті у власних відповідях.
Надалі розглянемо дані за опитувальником «Оцінка рівня задоволення якістю життя» Н.Є. Водоп'янової як складову частину визначення потенціалів студентів.


За першим показником за опитувальником «Оцінка рівня задоволення якістю життя» Н.Є. Водоп'янової виявлено відповідність оцінок студентів середньогруповим значенням. Такі студенти не були певною мірою задоволення процесом робота, визначенням та значенням власної особистості в процесі трудової діяльності. Проте, враховуючи значення моди та медіани за цією шкалою не можна говорити про однобічні тенденції до знецінення власної діяльності. За значеннями стандартного відхилення та міжквартільного інтервалу можна визначити достатньо гетерогенний склад оцінок студентів за визначення рівню власної задоволеності роботою.
Результати визначення рівню задоволення особистісними досягненнями мали поріднений характер із попереднім показником. За середнім рівнем групи студенти демонстрували відповідність середнім тестовим нормам. Проте значення моди викривали певних студентів із високим рівнем оцінки власної успішності. Гетерогенні ознаки складу групи були тому зайвим підтвердженням.
За показником «Здоров’я» студентами були виявлені певні риси наявності проблем із власним самовідчуттям. Стан фізичного та психологічного здоров’я, як складових гармонійного існування та розвитку людини, характеризувався недостатнім рівнем життєвої енергії та можливими певними проявами проблемних зон власного здоров’я. За показниками стандартного відхилення та міжквартільного інтервалу (SD=6,902, IQR=9,750) був визначений гетерогенний характер вибірки за цим показником, що свідчило про різноманіття бачення та відношення до власного здоров’я студентів.
Незадоволення студентів спілкуванням із друзями та близькими, як оцінка широкого колу контактів, свідчить про наявність незамаскованих проблем соціалізації та адаптації. Такі проблеми притаманні студентам на перших курсах навчання, проте із часом проблеми спливають – студенти споріднюються із новою атмосферою та характером спілкування, з іншого боку відбувається переоцінка та перебудова характеру внутрішньосімейних відносин. Також гетерогенність вибірки за цим показником свідчить про досить різний рівень глибини проявів вищевказаних проблем.
Рівень підтримки відповідав середньо груповим нормам. Студенти відчували достатню підтримку та розуміння у складних час особистісного розвитку та адаптації до самостійного життя. Розподіл оцінок задоволеності підтримкою відповідав характеру розподілу інших показників емоційно-вольової сфери та викривав різноманіття способів отримання підтримка та оцінки її якості.
Торкання верхньої межі середньогрупових норм за показником «Оптимістичність» визначило в цілому добрий потенціал майбутніх досягнень та власні сили. Проте за частотою виявлення нижніх границь групи у деяких студентів виявляли певні сумніви у власному майбутньому. Певна гомогенність вибірки в цілому характеризувало групу з явним оптимістичним уявленнями майбутніх досягнень.
Показник напруженості у емоційним та вольових сферах виявляв себе схожим чином із показником оптимістичності. Студенти разом із оптимістичними намірами відчували низьким рівень напруженості, на шляху майбутніх прагнень не надаючи надмірної уваги можливим зовнішнім перепонам та внутрішнім конфліктам. За показниками стандартного відхилення та міжквартільного інтервалу групи не характеризувалося певною єдність в питанні оцінки власного рівню напруженості.
Визначення показника самоконтролю за нижніх межах середньогрупових норм свідчить про брак емоційної та вольової витралив ості серед досліджуваних студентів. Незмога контролю власних бажань та емоційних проявів притаманна більшості молоді сучасного світу, проте може стати на заваді майбутніх планів досягнення та становлення успішної та професійної особистості. Проте частота оцінок верхньої границі не втрачає шанси молоді на утримання стабільності емоційно-вольової сфери. Найбільша гомогенність групи за інших показників методики демонструє єдність студентів у оцінка власного рівню самоконтролю, чим фокусує наявність однакової проблематики самоконтролю сучасної молоді.
Негативні емоційні прояви не займали істотної часті формування задоволеності якістю життя досліджуваних студентів та значення за цим показником групувалися на нижньої границі середньо групових норм. Присутність негативних емоцій у життєвому перебігу студентів не відображалась суттєвим чином на зальному рівні задоволеності якістю життя. За показниками стандартного відхилення та міжквартільного інтервалу вибірка характеризувалась певними ознаками гетерогенності групи досліджуваних. Оцінки присутності негативних емоцій мали певні відмінності у складі емоційно-вольової сфери студентів.
За визначенням творчого потенціалу студентів за методикою «Оцінка рівню соціальної креативності» також було проведено процедури визначення відповідності вибірки нормальному закону розподілу та дослідження описових характеристик.
Наведення описових характеристик розподілу оцінок соціальної креативності в таблиці 3, визначає середньогруповий творчого потенціалу досліджуваної молоді. Визначений рівень соціальної креативності може свідчити про своєрідну «консервацію» творчих здібностей за тимчасових труднощів адаптації та соціалізації в умовах студентського середовища. Проте, враховуючи частотні показники описових характеристик, можна говорити про наступне подальше розкриття творчого потенціалу майбутніх фахівців.

За значеннями стандартного відхилення та міжквартільного інтервалу можна сказати про певну гетерогенність вибірки, що природно поясняється індивідуальними рисами проявів творчих здібностей.
Надалі розглянемо аналіз дослідження нормальності розподілу та описових характеристик опитувальника «Самооцінка рівню онтогенетичної рефлексії». Результати аналіз описових характеристик наведений в таблиці 4.
Студенти виявили обережність, з якою респонденти приймають життєві рішенні та наявність певного страху перед можливими помилками (М=67,852, Ме=70,000, Мо=70,000). Така картина пояснюється відсутністю життєвого досвіду у студентів та страхом засудження та несхвалення з боку батьків та родинного колу.

Значення стандартного відхилення та міжквартільного інтервалу (SD=15,931, IQR=23,750) визначають певні різноманіття власних оцінок студентів здатності рефлексії до подій минулого.

Висновки. Таким чином, виходячи із нашого розуміння особистісного потенціалу було виділено: середня активність життєвої позиції, певна схильність до негативного тонусу та емоційної спрямованості, відчуття тривоги у власній поведінці. Натомість студенти продемонстрували здатність до прийняття рішень та відповідальності за них, а також відвертість у оцінки власних здібностей та можливостей.
Студенти не були певною мірою задоволення процесом роботи, значенням власної особистості та особистісними досягненнями в процесі навчальної та трудової діяльності. Стан фізичного та психологічного здоров’я, як складових гармонійного існування та розвитку людини, характеризувався недостатнім рівнем життєвої енергії та можливими певними проявами проблемних зон власного здоров’я. Наявність проблем спілкування із близькими була продиктована переоцінкою та перебудовою характеру внутрішньосімейних відносин, проте студенти відчували достатню підтримку та порозуміння у складних час з боку близьких. Студенти визначили в цілому оптимістичний погляд на майбутні можливості досягнень та самореалізації. Студенти разом із оптимістичними намірами відчували низьким рівень напруженості, не надаючи надмірної уваги можливим зовнішнім перепонам та внутрішнім конфліктам. Незмога контролю власних бажань та емоційних проявів притаманна більшості молоді сучасного світу, проте може стати на заваді майбутніх планів досягнення та становлення успішної та професійної особистості. Також можна висвітлити схильність студентів до розвитку творчого мислення та нешаблонних поглядів.



1. Ананьев В.А. Психология здоровья - новая отрасль человекознания /В.А.Ананьев. - СПб.: Питер,1998. – 298 с.
2. Брехман Н.Н. Введение в валеологию - науку о здоровье /Н.Н.Брехман. - Л.: Слово,1987. – 214 с.
3. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики /Л.П.Гримак. М.: Наука, 1989. – 326 с.
4. Панкратов В.Н. Искусство управлять собой (Практическое руководство). М. Изд-во Института Психотерапии, 2001. – 138 с.

1. Ananiev, V.A. (1998). Psihologia zdorovia - novaia otrasl chelovekoznania [Psychology of health is new industry of man of knowlidge]. SPb.: Piter [in Russian].
2. Brehman, N.N. (1987) Vvedenie v valeologiy - nauku o zdorovie [Introduction to valeology - science about a health]. Л.,1987. 345 p.
3. Grimak, L.P. Rezervi cheloovocheskoi psihiki [Backlogs of human psyche]. M.: Nauka [in Russian].
4. Pankratov, V.N. (2001) Iskusstvo upravliat soboi [Art to manage itself]. M.: Izd-vo instituta Psihoterapii [in Russian].

Жигалкина (Лебедева) Наталия Витальевна,
директор центра поддержки успешных отношений
«ВМЕСТЕ».

ОСОБЕННОСТИ ЛИЧНОСТНОГО ПОТЕНЦИАЛА СОВРЕМЕННОЙ МОЛОДЕЖИ

Статья посвящена анализу результатов эмпирического исследования основных структурных компонентов потенциала личности. Выявлены следующие особенности личностного потенциала современной молодежи: средняя активность жизненной позиции, определенная склонность к негативному тонуса и эмоциональной направленности, ощущение тревоги в собственном поведении, способность к принятию решений и ответственности за них, а также открытость в оценке собственных способностей и возможностей.
Состояние физического и психологического здоровья, как составляющих гармоничного существования и развития человека, характеризовался недостаточным уровнем жизненной энергии и возможными определенными проявлениями проблемных зон собственного здоровья.
Ключевые слова: личность, потенциал личности, доминирующее настроение, психологическое здоровье, саморегуляция, личностная зрелость, реализация Я, мотивация.

Zhуhalkina (Lebedeva) Natalia V.,
director of the Center for successful
relationships "TOGETHER".

FEATURES OF PERSONAL POTENTIAL OF MODERN YOUTH
The research potential of a personality is a synthesis of sagaminopteron knowledge and psychology of the person and contains a number of approaches: integrated, normotensive, phenomenological, holistic, evolutionary, socio-oriented and cross-cultural, discourse, axiological, acmeological. Despite the broad representation of the problem, certain approaches have some significant limitations, making it difficult to build integrated models of potential of the personality, its basic components.
based on our understanding of personal potential has been allocated: the average active life position, a certain tendency towards a negative tone and emotional focus, feelings of anxiety in your own behavior. But the students demonstrated the ability to make decisions and responsibility for them, as well as openness in the assessment of their abilities and capabilities.
Students were not to some extent satisfaction with the process of work, value of self and personal achievements in the process of training and employment. Physical and psychological health, as components of harmonious existence and human development, was characterized by lack of energy level and possible manifestations of certain problem areas of their own health. There are problems of communication with loved ones was dictated by the reassessment and restructuring of the nature of family relationships, however, students felt that sufficient support and understanding in a difficult time with it. Students identified the overall optimistic view on the future of achievements and fulfillment. Students together with optimistic intentions felt a low level of tension, not giving too much attention peraonal possible external and internal conflicts. No strength to control his desires, and emotional manifestations inherent in most of the youth of the modern world, however, can hamper the future plans of achieving and becoming successful and professional personality. You can also highlight the propensity of students to develop creative thinking and unconventional views. Caution in taking decisions and fear the mismatch of expectations can save students from wrong actions.
Keywords: identity, the individual's potential, the dominant mood, psychological health, self-regulation, personal maturity, realization I, motivation.