Діяльність медичних працівників офтальмологічного профілю має цілий ряд істотних особливостей. В дослідженні Д.В. Варивончика та Л.І. Денисюк [1] визначено, що лікарі-офтальмологи на робочому місці зазнають комбінованого впливу наступних шкідливих факторів умов праці та трудового процесу, а саме: хімічних речовин, біологічних агентів, контактного ультразвуку, ультрафіолетового випромінювання, лазерного випромінювання високої енергії й потужності, світлового середовища (високої інтенсивності освітленості, яскравості). Офтальмологи виконують прецизійні роботи «найвищої» точності під операційним мікроскопом та «високої» точності під щілинною лампою, їх діяльність характеризується значною важкістю трудового процесу на фоні загальної гіподинамії, вираженою напруженістю праці (за інтелектуальним навантаженням, за розподілом функцій, за ступенем складності завдання, за емоційним навантаженням; за режимом праці тощо).
Для з’ясування ролі життєвих орієнтацій в забезпеченні успішної професійної діяльності медичних працівників офтальмологічного профілю треба розглянути детермінацію та реалізацію життєвих орієнтацій, яку репрезентовано у вигляді каузальної системи. Це пов'язане з тим, що гіпотезою нашого дослідження було положення, що саме життєві орієнтації визначають особливості реалізації власної професійної діяльності у даного контингенту.
Каузальна система побудована таким чином, що являє собою систему причинно-наслідкових зв'язків. Іншими словами, моделювання каузальної системи відображає реконструкцію механізмів, які генерують явище, що спостерігається. Компонентами причинного моделювання виступають змінні та причинно-наслідкові зв'язки між ними. Ще один аспект полягає в тому, що дослідники не завжди спостерігають змінні «як такі», скоріше, вони повинні відобразити їхні властивості. Отже, при моделюванні каузальних систем у вигляді причинно-наслідкових діаграм, важливо пов'язати певні властивості належним чином [4].
Для побудови моделі, що відбиває системні закономірності психологічних особливостей професійної діяльності медичних працівників офтальмологічного профілю, були об'єднані окремі підсистеми, що характеризують певні психологічні конструкти. Метою даного дослідження виступає вивчення взаємин між параметрами, що характеризують на змістовному рівні ключові параметри підсистем.
Аналізувалися наступні підсистеми.
1. Підсистема «Життєві орієнтації». Дана система була базовою для вивчення психологічних особливостей професійної діяльності медичних співробітників офтальмологічного профілю. Вона виступала як модератор взаємин між підсистемами нижчого та вищого рівня. Це пов'язане з тим, що гіпотезою нашого дослідження було положення, що саме життєві орієнтації визначають особливості реалізації власної професійної діяльності у даного контингенту. В загальному сенсі життєві орієнтації являють собою загальні суб’єкт-об’єктні орієнтації індивіда щодо ситуацій своєї життєдіяльності [3]. Життєва орієнтація формується в залежності від того, носієм яких цінностей є те чи інше коло занять для людини і якого значення набувають дані цінності в її свідомості .
2. Підсистема «Соціально-демографічні чинники». Дана підсистема розглядалася як така, що впливає на підсистему «Життєві орієнтації» і підсистеми вищого рівня.
3. Підсистема «Чинники організаційного середовища». Дана підсистема розглядалася як така, що впливає на підсистему «Життєві орієнтації» і підсистеми вищого рівня. Ця підсистема описувала параметри соціально-психологічного клімату, стилю керівництва, сприйняття умов праці.
4. Підсистема «Позитивні риси особистості». Дана підсистема розглядалася як така, що впливає на підсистему «Життєві орієнтації» і підсистеми вищого рівня.
5. Підсистема «Стресові реакції й вигоряння». Дана підсистема розглядалася як залежна стосовно підсистеми «Життєві орієнтації» і підсистем нижчого рівня. В цій підсистемі оцінюється негативний вплив чинників трудової діяльності на особистість працівника, внаслідок якого змінюється професійна поведінка, виникають психологічні проблеми, формуються психосоматичні розлади тощо. Професійний стрес у медичних працівників є об’єктом багаторічного вивчення не лише медичних психологів, але й клініцистів різних спеціальностей [2].
6. Підсистема «Задоволеність працею й організацією». Дана підсистема розглядалася як залежна стосовно підсистеми «Життєві орієнтації» і підсистем нижчого рівня. Параметри цієї підсистеми характеризують рівень якості трудового життя. Вчена підкреслює, що останнім часом в літературі, присвяченій людським ресурсам, все більше уваги приділяється психологічному клімату в колективі, конфліктології, отриманню морального задоволення працівниками від результатів та процесу праці.
7. Підсистема «Баланс між роботою й особистим життям». Дана підсистема розглядалася як залежна стосовно підсистеми «Життєві орієнтації» і підсистем нижчого рівня. Баланс «робота – життя» є категорією, що визначається дослідниками як суб’єктивна загальна оцінка індивідом своєї власної ситуації між роботою та іншими сферами життя співробітника, сім’єю, а також як наявність певної кількості компонентів, які визначають цей баланс.
Таким чином, треба зробити наступні висновки що суспільна значущість і складність професійних обов’язків медичних працівників при зіткненні із соціально-економічними проблемами сучасності апелює до професійних орієнтацій, які є складовою частиною більш широкого комплексу життєвих орієнтацій особистості Зазначено, що у вітчизняній психології проблема життєвих орієнтацій медичних працівників вивчалась переважно на студентах медичних ВНЗ, а в закордонних дослідженнях життєві орієнтації медиків вивчались у зв’язку з їхнім ставленням до евтаназії, конфліктом особистих цінностей з цінностями системи охорони здоров'я, ціннісних орієнтацій, стресу, вигоряння, якості життя, балансу між роботою та сім'єю, тощо. Визначено, що в цілому життєві орієнтації медичних працівників залишаються майже невивченими.


1. Денисюк Л.І. Особливості умов праці, як фактор ризику професійної захворюваності лікарів-офтальмологів / Л. І. Денисюк, Д. В. Варивончик // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - № 23(1). - С. 400-405.
2. Дудник Л.М. Особливості вияву синдрому емоційного вигорання в лікарів / Л.М. Дудник, Л.Г. Туз // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки. - 2013. - №. 40. - С. 287-291.
3. Мурадян О.С. Життєві стратегії особистості в умовах соціальних змін: соціологічний аналіз / О.С. Мурадян // Соціологічні студії. – Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2013. - № 1 (2). - С. 49-54.
4. Russo F. Causality and causal modelling in the social sciences. Measuring variations / F. Russo, 2009. - Methodos Series. Springer, New York.-239 p.