Сучасний ринок праці потребує висококваліфікованих працівників, які здатні до швидкого реагування на зміни у динамічному ринковому економічному середовищі, вміють самостійно приймати рішення щодо вибору напряму подальшого професійного зростання та вчасно корегувати власні професійні плани. Проте, успішним вибір професії вважається лише тоді, коли збігаються прагнення, можливості людини та потреби суспільства. Вивченню впливу соціальних і соціально-психологічних чинників на процес професійного самовизначення людини присвячені праці численних дослідників. Висвітлення різних аспектів самовизначення особистості розглядалися в роботах К .Абульханової-Славської, Б. Ананьєва, Л. Божович, М. Гінзбурга, Є. Зєєра, Є. Клімова, Г. Костюка, А. Маркової, М. Пряжнікова, С. Чистякової, П. Якобсона. В роботах П. Атутова, М. Зиновкіна, Т. Кудрявцева, В. Мачуського, В. Моляко, М. Чернишова розкрито психологічні аспекти вибору технічних професій. Проте серед них відсутні дослідження професійного самовизначення інженерно-технічних працівників, які б були проведені у психодинамічній парадигмі. Отже, питання про роль базових несвідомих тенденцій у детермінації професійного вибору фахівця в умовах інноваційних та високотехнологічних трендів в економічному розвитку держави і досі залишається відкритим.
Сьогодні найбільшу популярність – в силу високого ступеню стандартизації як тестування, так і обробки – мають опитувальникові форми виявлення професійного самовизначення. Однак опитувальники, навіть досить складні, не захищені від спотворення з боку психологічних захисних механізмів випробуваного та декларованих ними установок на професійну орієнтацію. Якщо мова йде про можливість подолання труднощів в аналізі мотиваційної основи професійних інтересів, не можна обійти увагою альтернативні методичні стратегії, які реалізують ці можливості.
Н.В. Родіна зазначає [2], що досліджуючи індивідуально-особистісні особливості працівників варто не обмежуватися характеристиками свідомого рівня психіки, але й розглядати у якості чинників професійної успішності неусвідомлювані потяги. Ці особливості, виявлені за допомогою проективних методик, можуть бути розглянуті як узагальнені стійкі мотиви, які визначають тенденції їх поведінки у кризових ситуаціях, в певній мірі зумовлюючи успішність професійної діяльності.
Вивчення впливу неусвідомлюваних потягів на професійне самовизначення як окремий напрямок психологічних досліджень започатковане М. Ахтніхом [3], який розробив в 1971 році проективну техніку для дослідження професійних схильностей. Ця методика базується на виявленої Л. Сонді взаємозв'язку між різними спадковими чинниками і їх вплив на зроблені людиною життєві вибори. Саме ці різноманітні взаємозв'язки (несвідомі радикали та схильності до професії) і призводять до специфічної для кожної людини особистісної структури професійних схильностей.
Л. Сонді виявив, що певному колу успадкованих захворювань характерні також певні типи здібностей і вибір професій. Цей феномен він назвав ерготропізмом. Так, професію вибирають тому, що вона може дозволити задовольняти якісь інстинктивні спонукання соціально прийнятним чином. Вибір професії має, крім того, метою задоволення потреби в контакті з генетично родинними типами людей. На вибір професії можуть впливати детерміновані інстинктами стійкі афективні схеми. До таких випадків «первинного» ерготропізму додаються випадки «захисного» ерготропізму, коли вибір професії диктується механізмами захисту від інстинктивної потреби, що відкидається [4].
Аналізуючи останні публікації в англомовних наукових збірниках, присвячених проективним технікам, необхідно зазначити, що використання тесту Сонді у вивченні професійного самовизначення поступається таким проективним методикам, як тест Роршаха, ТАТ, Хенд-тест не кажучи про багаточисленні опитувальники, і зустрічається лише в окремих статтях.
Варто відзначити розвиток української школи проективної психодіагностики, адже вітчизняні вчені досліджували психодинамічні чинники діяльності широкого спектру професійних груп. Так, дисертаційне дослідження М.І. Вігдорчика присвячено дослідженню та обгрунтуванню психодинамічних діагностичних методів у комплексному медичному огляді моряків. Автором були виявлені специфічні для моряків властивості особистості і латентні ознаки психічної дезадаптації [1]. Н.В. Родіною досліджені психодинамічні детермінанти поведінки подолання стресових ситуацій працівників МЧС України [2]. Автори вказують, що особливості емоційної і соціальної спрямованості особистості знаходять підтвердження в результатах «Методу портретних виборів Сонді», проте не зупиняючись детально на чинниках професійного самовизначення.
Таким чином, аналіз літературних джерел показує, що загальним дискурсом у дослідженні психологічних аспектів професійного самовизначення фахівців, зокрема інженерно-технічних працівників, є вивчення відповідних конструктів на свідомому рівні за допомогою опитувальників, яке втім має свої певні вади. Проте існує і альтернативний методичний підхід – використання проективних технік, спрямованих на вивчення несвідомого рівня психіки. Але цей підхід використовується дуже рідко. Відповідно є практично недослідженими психодинамічні детермінанти професійного вибору українських інженерно-технічних працівників в умовах розвитку інновацій та високих технологій.

1. Вигдорчик М.И. Методы психодинамической диагностики в комплексном медицинском освидетельствовании моряков:
автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.34 / М.І. Вигдорчик; Держ. п-во "Укр. НДІ мор. медицини". — О., 1999. — 20 с.
2. Родіна Н.В. Психологія копінг-поведінки: системне моделювання : монографія / Наталія Володимирівна Родіна. – Одеса : видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2011. – 364 с.
3. Achtnich M. Introduction au Test de Photos de Professions (BBT) et a son utilisation dans la consultation d’orientation professionnelle et de carrier / M. Achtnich // Revue de Psychologie Appliquée. – 1988. – №. 38(4). – P. 295-324.
4. Szondi. L. Lehrbuh der experementellen Triebdiaqnostik / L. Szondi. – Bern: Hans Huber, 1972.— 337 р.