УДК 159.9:351.743-055
Смірнова О.М. – здобувач кафедри соціології та психології Харківського національного університету внутрішніх справ

ГЕНДЕРНИЙ АНАЛІЗ СТАТЕВОРОЛЬОВИХ ТИПІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. Аналіз закономірності змін, які відбуваються в суспільстві у процесі взаємодії особи та соціуму дає змогу стверджувати, що стереотипні моделі поведінки жінок та чоловіків на службі органів внутрішніх справ України (далі – ОВС України) змінюються паралельно за еволюцією суспільства. Загальна тенденція до маскулінізації в соціумі своєрідно відбивається й у діяльності ОВС України, тому вивчення базового утворення у гендері є сучасним і важливим завданням, вирішення якого дозволить удосконалити психологічне забезпечення гендерної рівності в діяльності ОВС України.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням гендерної рівності в діяльності ОВС України було присвячено увагу провідних вчених, зокрема таких як О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, В.І. Барко, М.В. Буроменський, С.М. Гусаров, О.Р. Дашковська, Д.П. Калаянов, А.Т. Комзюк, О.Г. Комісаров, В.В. Кудря, А.С. Олійник, М.І. Савіна, Л.О. Шевченко, Н.В. Шевченко, та ін. Проте, незважаючи на фундаментальність праць названих вчених, невирішеними залишаються ряд питань, як теоретичного, методологічного, так і практичного характеру стосовно психологічного забезпечення гендерної рівності в діяльності ОВС України.
Мета наукової статті полягає у дослідженні статеворольових типів в діяльності ОВС України.
Виклад основного матеріалу. Варто зазначити, що розуміння мужності і жіночності (маскулінності і фемінінності) ще й досі ґрунтуються на суб’єктивних уявленнях, які змінюються у реальному житті. Жінки і чоловіки не хочуть бути однаковими, а тому постійно ведеться пошук форм для підкреслення розбіжностей між статями [1]. Як запевняють деякі вчені, ще не виявлено жодної культури в історії, де не задавалися б гендерні ролі, що виходять за суто репродуктивні рамки [2, с.100]. Різниця і доповнюваність гендерних ролей є символом взаємозалежності і взаємодоповнюваності жінок та чоловіків [2, с.101].
Однак будь-яка ідея і будь-який символ можє бути спотворено. Замість чинника, який збагачує професійну діяльність і приносить задоволення від служби, вони можуть стати кайданами, які змушують працівників ОВС України відповідати чомусь, абсолютно невластивому їм особисто, задля доведення їхньої спроможності в очах інших.
Фактори середовища, все багатство оточуючого світу, культури соціуму, моральні норми і цінності – все це не просто відбивається у свідомості індивіда, а опосередковується через індивідуальний стиль сприймання і переробки інформації.
Традиційно юридична діяльність вважається суто чоловічою сферою, культурним середовищем, що акумулює дух мужності та маскулінності, причому особливо це стосується фахових напрямів, які передбачають застосування силових методів впливу [3, с.10].
Дослідження з гендерної проблематики багатьох сучасних вчених із психології, філософії, соціології, економіки та ін. дають змогу зробити висновок, що на сучасному етапі розвитку в суспільстві домінує андрогенна модель поведінки [1, с.81].
Введене С. Бем у 1974 р. поняття андрогенії було використано для визначення поєднання високих показників фемінінності та маскулінності. Цим було покладено початок розвитку нової моделі статеворольової поведінки, яка отримала назву андрогенної. Під терміном «андрогенність» (від лат. «andro» – чоловік та «gyn» – жінка) розуміють не протиставлення жіночості та мужності, а їхню інтеграцію, двоєдиність [5, р.156]. С.І. Савіна зазначає, що андрогенність стирає відмінності між чоловіками та жінками, зумовленими їхніми соціокультурними моделями [6]. На думку Н.В. Шевченко, під андрогенією слід розуміти узгодження тенденцій маскулінності і фемінінності в одній особі. Автор зазначає, що андрогенність пов’язана з тим, щоб уникнути фіксованого на статевому факторі самовизначення особистості та є особливим типом психологічного функціонування з багатьма позитивними наслідками [7].
З точки зору Л.О. Шевченко, адрогенія може вважатися вдалим типом статево-рольової поведінки в період трансформації суспільства, коли змінюються усталені стереотипи, і тим самим сприяти адаптації у швидкоплинних соціально-економічних умовах, взаємодії з іншими людьми [8, с.353].
Аналіз значної кількості психологічної літератури дає змогу зробити висновок, що чимало дослідників вважають, що цілісну особистість характеризує не фемінінність чи маскулінність, а саме андрогенність – інтеграція жіночого емоційно-експресивного стилю з чоловічим інструментальним стилем діяльності. Андрогенія сприймається як емансипація обох статей, а не боротьба жінок за рівність у маскулінноорієнтованому суспільстві, яким до речі вважається й діяльність ОВС України.
Дослідження особливостей психологічної статі працівників ОВС України (маскулінності / фемінінності / андрогенності) було проведено за допомогою методики американського психолога Сандри Бем (S. Bem) «Статево-рольовий опис» (The Bem Sex-Role Inventory), запропонованою автором у 1974 р., в модифікації О.Г. Лопухіної. Метод також носить назву «Маскулінності-фемінінності».
Як альтернативу традиційній системі поділу статеворольових типів на маскулінний і фемінінний С. Бем було запропоновано концепцію двостатевості, в якій автор навела наступну класифікацію:
– маскулінний тип, який містить високі показники вираженості чоловічих характеристик (маскулінності) при мінімальній наявності жіночих (фемінінних);
– фемінінний тип, який навпаки містить високі показники жіночих рис і якостей (фемінінних) при мінімальній наявності чоловічих (фемінінних);
– андрогенний тип, що поєднує високі показними маскулінності і фемінінності в одному індивіді;
– недиференційований тип, що містить поєднання низьких показників і фемінінних і маскулінних якостей [5, с.161].
За даною класифікацією, андрогенний статеворольовий тип передбачає розвиток як чоловічих, так і жіночих психологічних якостей. Теорія С. Бем знайшла підтвердження як у вітчизняних, так і у зарубіжних дослідженнях, зокрема, В.В. Абраменкова, К. Імелінського, Д.Н. Ісаєва, М. Кле, І.С. Кона, в яких зазначається, що андрогенний тип є найбільш розповсюдженим і пристосованим до життя [9, с.7].
Методика С. Бем дозволяє порівнювати показними одного і того ж індивідууму по шкалам «маскулінність», «фемінінність» з метою обчислення ступеня його психологічної андрогенності. Зазначена методика дозволила визначити психологічні особливості прояву статеворольових типів поведінки маскулінного, фемінінного та андрогенного у співробітників ОВС України в усіх досліджуваних групах.
Тест було запропоновано з метою кращого пізнання уявлень працівників ОВС України про себе, а також з метою перевірки робочих гіпотез:
– нульова гіпотеза (далі – Н0) – чоловіки та жінки, що несуть службу в ОВС України, не відрізняються за показниками полорольових типів і мають однаковий рівень основного показника IS;
– альтернативна гіпотеза (далі – Н1) – чоловіки та жінки , що несуть службу в ОВС України,мають різний рівень основного показника IS, що свідчить про різний вияв маскулінних та фемінінних рис.
До участі в досліджені було залучено 489 респондентів, що несуть службу в ОВС України та зайняті у різних напрямах професійної діяльності, а також навчаються в ОДУВС. З них – 330 чоловіків (67,5 %) та 159 жінок (32,5 %). В дослідженні приймали участь курсанти ОДУВС (247 осіб – 50,5 %) 2-3 курсів факультетів підготовки фахівців кримінальної міліції, підготовки фахівців для підрозділів слідства – 145 осіб (99 чоловіків (67,8 %) та 46 жінок (31,51 %)), підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки 102 особи, з них – 63 чоловіка (61,76 %) та 39 жінок (38,24 %); співробітники (242 особи – 49,5 %) міліції підрозділів кримінальної міліції (далі – КМ/С) – 115 осіб (чоловіків 72 особи (62,61 %)), жінок – 43 (37,39 %), Головного слідчого управління та міліції громадської безпеки (далі – ГБ) – 127 осіб (чоловіків 96 (75,59 %), жінок – 31 (24,41 %)). З урахуванням предмету дослідження було сформовано 8 груп досліджуваних з розподілом по наступним критеріям: стать, підрозділ ОВС України, курсант-співробітник (див. табл. № 1).
Професійний стаж респондентів коливається від 1 до 22 років.
Таблиця №1
Гендерний аналіз кількості респондентів у розрізі по підрозділам ОВС України
Підрозділ КМ/ С Загальна кількість по КМ/С ГБ Загальна кількість по ГБ Разом
Ж (n) Ч (n) Ж (n) ∑ Ч (n) Ж (n) ∑ ∑
Курсант 99 46 145 63 39 102 346
Співробітник 72 43 115 96 31 127 314
Загальна кількість 171 89 260 159 70 229 489
З даних таблиці № 1 видно, що кількість представниць жіночої статі у загальній вибірці складає 31,9 %, що у 2,16 разів менше, від загальної кількості чоловіків (67,48 %). У розрізі груп серед курсантів КМ/С жінок є менше у 2,15 рази, ніж чоловіків; серед курсантів груп ГБ жінок менше у 1,79 рази, ніж чоловіків. Загалом серед курсантів співвідношення жінок та чоловіків складає 17,38 % (жінок) та 33,13 % чоловіків, тобто жінок у 1,96 рази менше.
Серед груп співробітників у групах КМ/С – кількість жінок є меншою від кількості чоловіків у 1,67 рази; у групах ГБ – кількість співробітників жінок у є меншою від чоловіків у 3,05 разів. Загалом серед співробітників співвідношення жінок та чоловіків є таким: жінок (14,52 %) менше у 2,37 рази від кількості чоловіків (34,36 %).
Дані вибірки дають можливість зробити висновок, що співвідношення жінок (31,90 %) та чоловіків (67,48 %), що несуть службу в ОВС України, є таким: жінок у 2,12 разів менше, ніж чоловіків. Тобто кількісне співвідношення досліджуваних у групах відповідає статистичним даним щодо кількості в ОВС співробітників та курсантів певної статі.
На основі отриманих даних за допомогою методики С. Бем було отримано чотири полоролевих типи: маскулінний, фемінінний, андрогенний тип, недиференційований тип.
Аналіз результатів анкетування показав, що переважна більшість опитаних у вибірці (n = 489) виявилася з андрогенними показниками (89,37 %), серед яких більшість (60,53 %) серед груп чоловічої статі, 28,83 % – серед груп жіночої статі.
До першого полорольового типу (маскулінного) відносяться 5,52 % чоловіків та 0,61 % жінок. Статистичні данні доводять, що 0,82 % чоловіків та 2,25 % відносяться до другого порольового типу (фемінінного). До четвертого поло рольового типу, за визначенням С. Бем недиференційованого типу, з низькими показниками і фемінінності, і маскулінності відносяться 0,61 % чоловіків та 0,82 % жінок.
Проте, аналіз статистичних даних достатньо великої вибірки (n = 489) дав змогу зробити наступний висновок. Автор методики «Статево-рольовий опис» до першого маскулінного типу відносить осіб, які отримали величину індексу IS < – 1. При цьому, автор зазначає, що даний полорольовий тип містить показали високі показники і низькі маскулінності і феміннінності. За результатами даних дослідження вибірки високі показники маскулінності (М) знаходяться в діапазоні від 0,8 до 1, низькі показники фемінінності (Ф) – від 0,3 до 0,5. Величина індексу IS склала від – 1,6254 до – 1,0449.
До другого полорольового типу автором методики віднесено осіб, які отримують величину індексу IS > + 1. Даний тип респондентів містить навпаки високі показники фемінінності (0,7 – 0,95) та низькі маскулінності (0,25 – 0,5). Величина індексу IS склала від + 1,0449 до + 1,5093.
В інтерпретації методики «Статево-рольовий опис» зазначено, що якщо значення індексу IS знаходиться в діапазоні від – 1 до + 1, то слід зробити висновок про андрогенність. При цьому авторка відносить до цього типу високі показники і маскулінності, і фемінінності. Аналіз отриманих даних дає змогу зробити висновок, що при отриманих даних індексу IS від – 0,9288 до + 0,9288, крім високих показників маскулінності (0,8 – 1) і феміннінності (0,7 – 0,95), у даний діапазон входять також і середні і низькі показники маскулінності і фемінінності.
За допомогою програми обробки та аналізу даних психологічних досліджень пакету STATISTIKA (версія 17.0) було здійснено візуальну категоризацію показників маскулінності та фемінінності (див. таблицю № 2).
Таблиця № 2.
Показники маскулінності та фемінінності
Полорольовий тип Опис категорії М Ф
1 Маскулінність Високі показники маскулінності (М) та низькі фемінінності (Ф) 0,8–1 0,3–0,5
2 Фемінінність Високі показники фемінінності та низькі маскулінності 0,25–0,5 0,7–0,95
3 Андрогенність висока Високі показники і маскулінності, і фемінінності 0,5–1 0,5–1,15
4 Андрогенність середня Середні показники маскулінності і фемінінності 0,25–0,85 0,35–0,85
5 Андрогенність низька Низькі показники маскулінності та фемінінності 0,1–0,4 0,25–0,5

Отримані дані дозволили зробити поділ групи досліджуваних на полорольових типів (див. таблицю №3 та діаграму № 1).
Таблиця № 3
Гендерний аналіз полорольових типів

№ Полорольовий тип
Чоловіки Жінки Всього
n % % (n=489) n % % (n=489)
1 Маскулінність 27 8,18 5,52 3 1,89 0,61 30
2 Фемінінність 4 1,21 0,82 11 6,92 2,25 15
3 Андрогенність висока 275 83,3 56,2 131 82,4 26,8 406
4 Андрогенність середня 21 6,36 4,29 10 6,29 2,04 31
5 Андрогенність низька або недифіренціойваний тип 3 0,91 0,61 4 2,52 0,82 7
Всього 330 100 67,5 159 100 32,5

Діаграма № 1

З урахуванням отриманих даних можна зробити висновок, що до полорольового типу високої андрогенності відноситься 56,24 % чоловіків і 26,79 % жінок. 4,29 % чоловіків та 2,04 % жінок мають середні показники андрогенності. 0,61 % чоловіків та 0,82 % жінок – низькі показники андрогенності.
Аналіз розподілу респондентів з урахуванням груп, підрозділів, курсантів та співробітників надано у таблицях 4. Графічне зображення див. діаграму № 2.
Таблиця № 4
Показники гендерних полорольових типів по підрозділам
Полорольовий тип
Підрозділи Всього, по вибірці
КМ/С ГБ
n % n % n %
Маскулінність 18 6,92 12 5,24 30 6,13
(М(0,8-1);Ф(0,3-0,5); IS(-1,6254 до -1,0449)
Фемінінність 11 4,23 4 1,75 15 3,07
(М(0,25-0,5); Ф(0,7-0,95); IS(1,0449до1,5093)
Андрогенність висока 206 79,23 200 87,34 406 83,03
(М(0,5-1);Ф(0,5-1,15);IS(-0,9288 до+0,9288)
Андрогенність середня 20 7,69 11 4,80 31 6,34
(М(0,25-0,85);Ф(0,35-0,85);IS(-0,9288до+0,9288)
Андрогенність низька недиференційований тип 5 1,92 2 0,87 7 1,43
(М(0,1-0,4);Ф(0,25-0,5);IS(-0,348 до +0,348)
260 100 229 100 489 100


Таблиця № 5
Показники гендерних типів по курсантам та співробітникам
Полорольовий тип Курсант Співробітник Всього
n % n % n %
Маскулінність 19 7,69 11 4,55 30 6,13
Фемінінність 10 4,05 5 2,07 15 3,07
Андрогенність висока 196 79,35 210 86,78 406 83,03
Андрогенність середня 19 7,69 12 4,96 31 6,34
Андрогенність низька 3 1,21 4 1,65 7 1,43
247 100 242 100 489 100
Наведений аналіз дає змогу зробити висновок, що значна частина опитаних (83,03 %) відносяться до високоандрогенного полорольового типу, що свідчить про те, що чоловіки та жінки цієї категорії мають однаково високий рівень, як жіночних, так і чоловічих якостей. У респондентів цього типу на паритетних засадах поєднуються істотні риси як маскулінного, так і фемінінного типу, при цьому андрогенні риси доповнюють один одного. Така інтеграція маскулінних і фемінінних рис підвищує адаптивні якості особистості. Респонденти з показниками високої андрогенності демонструють більш гнучку поведінку, ніж індивіди з традиційним статевим типом, справляють враження людини, що більш легко адаптується до різних життєвих ситуацій. Людям з таким полорольовим типом простіше знаходити спільну мову та ефективно співпрацювати з іншими людьми.
Аналіз середніх, проведений за допомогою t-критерій Стьюдента доводить, що між чоловіками та жінками у показниках основного індексу IS є статистично значущі відмінності (n = 489; t = – 7,664; при р < 0,000). Показники середніх IS у чоловіків (М = – 0,313118+0,5) та у жінок (М = 0,073749+0,5669) свідчать, що жінки більш тяготіють до фемінінних якостей, чоловіки ж, напроти до маскулінних. Дані діаграми № 2 указують, що у чоловіків по основним показникам IS лівосторонній, а у жінок правосторонній ексцес. Тобто м’якість жінок, стійкість в соціальних контактах та відсутність різко виражених домінантно-адаптивних тенденцій у спілкуванні ніяк не пов’язані зі зниженням самоповаги, упевненості в собі і самоприйнятті. Показники чоловіків свідчать про те, що вони є більш упевненими в собі та мають прагнення до домінування в спілкуванні.
Діаграма №2



Висновки. Таким чином, чоловічі та жіночі риси в діяльності ОВС України є багатогранними та багатомірними. «Жіноча» статура може поєднуватися з проявами маскулінності, і навпаки, що залежить від ситуації, а не від напряму діяльності ОВС України. Пристосованість гендерних ролей чоловіків та жінок, що несуть службу в ОВС України, певною мірою залежить від ситуації. Так, у близьких стосунках через їх емоційність у жінок переважає фемінна або «жіноча» роль, а на роботі або в навчанні «чоловіча» або андрогенна.
Уявлення працівників ОВС України про маскулінність та фемінінність (мужність та жіночність) не на аналітичній теорії, а на життєвому здоровому глузді і повсякденному досвіді або визначених стереотипах дають можливість називати якісь риси або жіночними або чоловічними тому, що їх частіше або сильніше виявляють представники тієї або іншої статі. Вищенаведене свідчить про те, що нульова гіпотеза Н0 виявилася хибною, а підтвердилася альтернативна гіпотеза Н1.

Література:
1. Олейник Л. Узнай свій гендер. Опитувальник Сандри Беем : [текст] : / Л. Олейник // Електронний ресурс : sekretiki7ya.ru/uznay-svoy-gender-oprosnik-san-dryi-bem. – Назва титулу з екрану.
2. Гендерна абетка для українських медіа : [текст] : [посібник] / [С. Котова-Олійник, Б. Стельмах, О. Ярош] : / – Луцьк.: Полинська мистецька агенція «Терен», 2013. – 500 с.
3. Кудря В.В. Гендерні відносини у системі професійної взаємодії працівників ОВС України [текст] : [автореф. на здоб. наук. ступ. к.п.н. 19.00.06 «Юридична психологія»] / Національна академія внутрішніх справ. – К., 2011. – 19 с.
4. Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства : [текст] : [наук. доп]. – К. : Укр. ін.-т. соц. дослідж., 2002. – 121 с.
5. Bem S.L. The measurement of psychological androgyny : [text] : / S.L. Bem // J. of Consulting and Clin. Psychol. – 1974. – № 2. – P. 155-162.
6. Савіна М.І. Дослідження структурних моделей організації симптомокомплексу маскулінності / фемінінності / андрогенності : [текст] : / М.І.Савіна / Електронний ресурс : imidg.ucoz.ua/publ/doslidzhennja_struktu...oginnosti/18-1-0-537. – Назва титули з екрану.
7. Шевченко Н.В. Маскулінність і фемінність як психологічні компоненти сгатеворольової ідентичності особистості : [текст] : / Н.В. Шевченко Електронний ресурс: vuzlib.com/content/view/716/94. – Назва титулу з екрану.
8. Шевченко Л.О. Гендерні моделі поведінки злочинців : [текст] : / Л.О. Шевченко // Право і безпека. – 2012. – № 4 (46). – С. 352-355.
9. Буркало Н.І. Етнокультурні особливості статеворольової ідентифікації особистості в підлітковому віці : [текст] : [автореф. 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи] / Н.І. Буркало // Київський національний університет ім.Т. Шевченка. – К., 2010. – 15 с.