Сценарій 1. Філософія національної меншовартості або філософія «молодшого брата». Подібна філософія займається виключно перекладами і коментарями зарубіжних авторів. Вона перетворюється в Історію філософії і тому вислизає від історії Філософії. Така собі «філософія освічених тубільців». Вона відмовляється від свободи творчої думки і самобутності в ім'я благ цивілізації і розчищає дорогу транснаціональним корпораціям, що поєднується сьогодні в Глобальну Матрицю для всіх самотніх і бажаючих інтенсивності споживання в кредит.
Сценарій 2. Філософія національної надцінности. Така філософія свідомо чи несвідомо зациклюється а) на вивченні лише вітчизняних авторів; б) на дослідженні величі національного духу (ідеї) як найдавнішого, глибокого і значного для глобалізованого світу; б) на винахід «велосипедів»-схем, що остаточно пояснюють всю світобудову. Це філософія чистого національного розуму. Така філософія несе в собі зародки тоталітаризму, як, втім, і «філософія освічених тубільців».
Сценарій 3. Філософія гідності або справжня Філософія. Це авторська філософія особистостей, відкритих діалогу – з класиками і сучасниками, прихильниками та опонентами. Це філософія, що пробуджує свободу думки і креативність. Це філософія авторів, які мають мужність зайняти позицію і прийняти повну відповідальність за свої ідеї і вчинки. Це філософія, що ставить питання, які реально хвилюють сучасників, і дає на них ясні (хай і не завжди прості) відповіді. А потім ставить нові питання. Це філософія, що знаходить золоту середину між крайнощами тільки пізнання і тільки творчості. Це філософія, яка позбулася снобізму ритуальної академічності і прийняла есе, вірш, роман, казку і фільм як свої дійсні прояви. Це філософія, яка контролює політичні ідеології – і за допомогою іронії, і за допомогою пафосу. Це філософія, що пом'якшує фанатичні прояви релігії.
Це філософія подолання війни у відносинах між особистостями і народами. Це філософія, що усвідомлює національну ідею як логіку виходу національної культури на світовий рівень, а тому шукає основне протиріччя всього свого часу, прагне духовно розв’язати його і вийти до глибинних суперечностей людського буття, що пронизують всі часи і країни.
Очевидно, що лише розвиваючись шляхом третього сценарію, філософія в Україні може бути цікавою світові і стати ключем для гідного майбутнього своєї країни.
Майбутнього, в якому Україна буде дійсним суб'єктом світової історії.

Література

1. Аббаньяно И. Экзистенция как свобода / И. Аббаньяно // Вопросы философии, 1992. – № 8. – С. 145–156.
2. Адорно Т. Исследование авторитарной личности / Т. Адорно. – М.: Серебряные нити, 2001. – 416 с.
3. Андрущенко В.П. Майбутнє університетів у контексті протиріч ХХІ століття: академічний прогноз / В.П. Андрущенко // Філософія освіти: науковий часопис. – 2009. – № 1–2. – С. 7–12.
4. Андрущенко В.П., Савельєв В.Л. Освітня політика (огляд порядку денного) / В.П. Андрущенко, В.Л. Савельєв. – К. : “МП Леся”, 2010. – 368 с.
5. Андрущенко В.П. Світанок Європи: проблема формування нового учителя для об’єднаної Європи XXI століття. 3-тє видання / В. П. Андрущенко. – К.: Знання України, 2015. – 1099 с.
6. Андрущенко Т.І. Духовні цінності студентської молоді: сутність, структура, пріоритети / Т.І. Андрущенко // Гілея: історія. Політологія. Філософія: зб. наук. праць. Вип. 11. – К., 2008. – С. 271 – 280.
7. Бердяев Н.А. Философия свободного духа / Н.А. Бердяев. – М.: Республика, 1994. – 480 с.
8. Бердяев Н.А. Эрос и личность. Философия пола и любви / Н.А. Бердяев. – М.: Прометей, 1989. – 159 с.
9. Вейнингер О. Пол и характер / О. Вейнингер. – М. 1992. – С. 289.
10. Гиллиган К. Иным голосом. Психологическая теория и развитие женщин / К. Гиллиган // Этическая мысль’1991. – М., 1992. – С. 352–371.
11. Історія філософії: проблема людини. Вступ до філософської антропології як метаантропології. Навчальний посібник зі словником / Під ред. Н. Хамітова. – К.: КНТ, 2015.– 396 с.
12. Крилова С. Краса людини: особистість, сім’я, суспільство (соціально-філософський аналіз) / С. Крилова. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2011. – 344 с.
13. Малахов В. Етика спілкування. Моральні передумови спілкування: повага, співчуття, любов / В. Малахов // Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – 290 с.
14. Философская антропология: словарь. Издание 2-е. / Под ред. Н. Хамитова. – К.: КНТ, 2014.– 472 с.
15. Фромм Э. Бегство от свободы / Э. Фромм. – М.: Олимп, АСТ, 1998. – С. 176–396.
16. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции / Ф. Фукуяма. – М.: АСТ, Люкс, 2004. – 352 с.
17. Хабермас Ю. Будуще человеческой природы / Ю. Хабермас. – М.: Весь мир, 2002. – 144 с.
18. Хамітов Н. Філософія статі: прояснення предмета / Н. Хамітов // Філософска думка, № 6. – 2000. – С. 45 – 55.
19. Хамитов Н. Философия: бытие, человек, мир / Н. Хамитов. – К.: КНТ, Центр учебной литературы, 2006. – 456 с.
20. Хамитов Н., Крылова С., Минева С. Этика и эстетика: словарь ключевых терминов / Н. Хамитов, С. Крилова, С. Минева. – К.: КНТ, 2009. – 336 с.
21. Habermas J. Die Zukunft der menschlichen Natur. Auf dem Weg zu einer liberalen Eugenik / J. Habermas. – Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 2001. – 115 S.
22. Herzfeld M. Meta-Anthropology: Semiotics in and out of Culture / M. Herzfeld // Semiotics and International Scholarship: Towards a Language of Theory. – Springer Netherlands, Indiana University, USA, 1986, PP. 209-221.
23. Khamitov N., Krylova S. Metaanthropology as a philosophy of moral education in conditions of multicultural world / N. Khamitov, S. Krylova. – Jinju, 2011. – P. 30–31.

Анотація:
У статті виділяються три нові виклики глобалізації: неототалітаризм, гендерні інновації, трансгуманізм і осмислюються світоглядні відповіді на них з боку академічної філософії.
Відповіддю на виклик неототалітаризму є в цілому філософська освіта і наука у сучасному університеті, яка покликана актуалізувати критичність, креативність, гуманізм – філософський світогляд, що стає протидією будь-яким маніпуляціям свідомістю. Доводиться, що філософська освіта у демократичному суспільстві завжди є і наука – викладання та освоєння філософських знань з необхідністю доповнюється філософською творчістю.
Відповіддю на виклики гендерних інновацій та трансгуманізму є, передусім, викладання і дослідницька діяльність в галузі філософської антропології, яка на шляху осмислення меж людської природи стає мета-антропологією і висуває концепти гендерного партнерства та андрогінізму.
Ключові слова: глобалізація, філософська освіта та наука, неототалітаризм, гендерні інновації, трансгуманізм, гендерне партнерство, андрогінізм, філософія освіти, філософська антропологія, метаантропологія.
Summary:
In the article the three new challenges of globalization are allocated: neototalitaryzm, gender innovations, transhumanism, and worldview answers from academic philosophy are comprehended.
A response to the challenge of neototalitaryzm is the philosophical education and science in modern university in general, which are designed to actualize a criticality, a creativity, a humanism – philosophical worldview, that becomes a counteraction to any manipulation of consciousness. It is proved, that philosophical education in a democratic society is always a science – teaching and mastering philosophical knowledge, that is necessary supplemented with philosophical creation.
A response to the challenges of gender innovations and transhumanism is, first of all, teaching and research activities in the field of philosophical anthropology, that is on the way of understanding the boundaries of human nature becomes a meta-anthropology, and puts forward the concepts of gender partnership and androgynism.
Keywords: globalization, philosophical education and science, neototalitaryzm, gender innovations, transhumanism, gender partnership, androgynism, philosophy of education, philosophical anthropology, meta-anthropology.