II Міжнародна науково-практична конференція була проведена спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Інститутом психології імені С. Костюка НАПН України, Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, Інститутом філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інститутом соціології НАН України, Національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова, Одеською національною музичною Академією імені А.В. Нежданової, Литовським едукологічним університетом м. Вільнюс.
Конференція проходила у складний і воістину драматичний для українського народу період, що жодною мірою не знижує, а навпаки підвищує рівень актуальності наукової проблематики історичної психології. Адже саме сьогодні український народ остаточно долає шлях від об’єкта не ним ініційованих процесів розпаду радянської імперії до суб’єкта власної історії, до самостійної історичної творчості на революційних майданах і на полях війни за свою свободу і незалежність. У цих умовах особливого значення набувають фундаментальні та прикладні психолого-історичні дослідження у загальній, соціальній, і найголовніше в етнічній психології. На цьому слід особливо наголосити, оскільки вітчизняна етнопсихологія вщерть переповнена морально застарілими, вельми сумнівними теоретизуваннями минулих століть з приводу національного характеру та національної ментальності українців. Як правило ніким не доведеним теоретизуваннями, котрі парадоксальним чином підсилюють неадекватні етнічні стереотипи та автостереотипи за принципом самозбувального прогнозу, дають численні підстави для упереджень і спекуляцій на ці теми. Тому актуальним завданням є перевірка наявних етнопсихологічних постулатів сучасними методами історичної психології.
Знаменною подією нинішню конференцію робить те, що її присвячено 150-ій річниці від часу заснування Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Це данина шани і поваги закладу, який був і залишається одним із головних осередків розвитку багатьох галузей вітчизняної науки, зокрема і науки психологічної. Отже, конференція дає шанс черговий раз актуалізувати неминущі надбання одеської психологічної школи, животворні традиції якої закладено М.М. Ланге та іншими відомими вченими.
У роботі конференції взяли участь 33 докторів наук, 33 кандидата наук, 9 аспірантів, та 6 студентів-випускників. Учасники конференції представляли ВНЗ трьох країн - Україна, Німеччина, Литва (Одеса, Київ, Харків, Івано-Франківськ, Дніпропетровськ, Пасао, Оснабрюк, Вільнюс).
Мета конференції полягала в висвітлення пізнавального та перетворювального потенціалу історичної психології як самостійної галузі досліджень на стику багатьох гуманітарних наук, окресленні сучасного стану теоретичних та емпіричних розробок в історичній психології, що дозволило відстежити динаміку її предмета та методів в умовах зміни методологічних настанов гуманітарного знання.
Конференція також ставила за мету акцентування на мультикультурності як цивілізаційному феномені, що стає все більш актуальним в умовах сучасної України та світу. Тому залучення широкої аудиторії фахівців у галузі гуманітарних наук (психології, історії, соціології, політології, філософії, культурології, філології, соціальної роботи) сприяло пошуку шляхів вирішення проблеми консолідації українського суспільства.
Заснована І.Г. Білявським школа успішно розвивається, втілюється в нових іменах та оригінальних працях, збагачує новими смислами його провідні ідеї. Ідеї, пов’язані зокрема з утвердженням у правах некласичного способу наукового мислення, гуманітарної складової психологічної науки з чітким розумінням значущості суб’єктивного чи навіть суб’єктного начала у суспільному, історичному та у соціокультурному процесі.
На конференції особлива увага була приділена наступним проблемам:
1. Методологія та методи історичної психології
2. Суб’єкт історії та культури
3. Історична психологія як тренд історії психології.
4. Фундаментальні та прикладні психо-історичні дослідження в загальній, соціальній та етнічній психології
5. Історична психологія: архетипи, міфи, ментальність, картина світу особистості та спільноти в житті та мистецтві.
6. Самоздійснення особистості в культурно-історичному просторі
7. Психологія повсякденності та свята в традиційному та сучасному суспільстві
8. Релігія в мультикультурному соціумі
9. Психо-історична реконструкція ментальності особистостей та спільнот
10. Мультикультуралізм та глобалізація в політичному процесі України, Європи та світу
11. Конструювальний ресурс історичної психології в створенні політичної нації в умовах мультикультуралізму
12. Соціальна робота та психо-соціальна допомога: історія та сучасний стан
Обговорення надісланих на інтернет-конференцію матеріалів відбувалося на форумі ОНУ імені І.І. Мечникова.
За результатами підведення підсумків роботи конференції видано збірник наукових праць. Також, тексти доповідей конференцій були опубліковані у ВАК журналі «Вісник Одеського національного університету. Психологія».
У підсумку обговорення доповідей учасники конференції погодились запропонувати наступні рекомендації:
1. Вважати мету міжнародної науково-практичної конференції досягнутою. Матеріали доповідей використовувати в подальших наукових дослідженнях та при викладанні відповідних навчальних дисциплін.
2. Вважати за необхідне щорічне проведення Міжнародної конференції з важливих питань, що стали предметом цієї конференції;
3. Матеріали даної конференції, можуть бути використані органами влади і вченими як пріоритетні дані для діяльності в науково – дослідницькому й інформаційному аспектах. Матеріали конференції також є науковою підставою для прийняття рішень міжнародними і національними організаціями при формуванні програм надання довгострокової етнопсихологічної і соціально-психологічної допомоги.
4. Забезпечити більш детальний розгляд питання соціальної та психологічної роботи з проблем психосоціальної допомоги воїнам АТО та соціально незахищеним верствам населення,
5. На міжнародному рівні об’єднати зусилля науковців-гуманітаріїв, зокрема практичних психологів і соціальних працівників різних країн для спільного розгляду питання щодо можливості підтримки психічного здоров'я і соціального благополуччя представників мультикультурних суспільств,
6. Прийняти до відома, що важливою ланкою реабілітаційного процесу є надання кваліфікованої соціальної та медико-психологічної допомоги воїнам із зони АТО. З урахуванням сучасної ситуації в суспільстві доцільно створювати та розвивати державні та суспільні центри соціально-психологічної реабілітації воїнів із зони АТО.
7. ВНЗам розробити та долучити до учбових планів факультетів психології та соціальної роботи спеціальні учбові курси з психологічної корекції бойової психічної травми та посттравматичного стресового розладу, організувати підвищення кваліфікації військових та медичних психологів та психотерапевтів у галузі психологічної реабілітації після бойової психічної травми та психологічної корекції посттравматичного стресового розладу.
8. Вважати доцільним продовження обговорення актуальних проблем психологічної та соціальної допомоги молоді, жителям поліетничних регіонів та мігрантам.
9. Сприяти подальшому висвітленню здобутків української школи історичної психології, яку заснував проф. І.Г. Білявський, у творчій спадщині якого проблеми теорії та методології психолого-історичного пізнання посідають чільне місце.
10. Створити у подальшому таку систему наукових концептів і методичних засобів, за допомогою якої можна зрозуміти і пояснити як явища далекого минулого, так і сучасності, як свідомі, так і позасвідомі уявлення людей різних епох і культур.